WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 9 | 10 || 12 | 13 |   ...   | 16 |

«Книга скачана с сайта kniga.in.ua Издательская группа «Основа» — «Электронные книги» Харків Видавнича група «Основа» УДК 37.016 ББК 74.262.8 Г18 Схвалено для використання у ...»

-- [ Страница 11 ] --

Типовим представником хвойних рослин є сосна звичайна. Сосна — велике вічнозелене дерево, що сягає заввишки 40 метрів. Сосна може рости в найрізноманітніших умовах, але більшість сосен ростуть у таких умовах, де інші дерева рости не можуть, — це бідні на корисні речовини піщані ґрунти по берегах річок. Крім головного кореня в сосни добре розвинені й бічні корені. Вони розташовуються у верхніх шарах ґрунту і можуть відходити від стовбура дерева далеко в усі боки. Вони не тільки служать своєрідними підпірками, що надають дереву більшої стійкості. Головне, утворюючи багато бічних коренів, вони створюють мережу дрібних корінців у верхньому, більш багатому на поживні речовини, шарі ґрунту, поглинаючи їх разом з водою, що надходить у вигляді дощу. Повз них жодна крапелька води не проскочить.

Хвоїнки, що утворилися на молодих гілочках, які виросли навесні, не обпадають восени, як листки клена або берези, вони залишаються на дереві близько трьох-чотирьох років. Саме тому ми й говоримо — вічнозелене дерево: узимку, улітку, навесні й восени — завжди із хвоєю. Через три роки хвоїнки обпадуть, але за цей час сосна утворить нові на нових гілочках.

–  –  –

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів Дати відповіді на питання Яке значення для людини мають рослини із класу Хвойні?

Яке значення для людини мають рослини із класу Гнетові?

Яке значення для людини мають рослини із класу Саговникові?

І. організаційний етап II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів питання для бесіди

1. Яке значення для людини мають рослини із класу Хвойні?

2. Яке значення для людини мають рослини із класу Гнетові?

3. Яке значення для людини мають рослини із класу Саговникові?

III. Вивчення нового матеріалу Розгляньмо зображення і гербарій сосни. Ми бачимо, що на гілочці хвоїнки розміщуються не по одній, а по дві. Уважно подивімося, як вони прикріплені до гілочки. Якщо придивитися, можна побачити маленький укорочений пагін, до якого власне і прикріплюються хвоїнки попарно. Із цим пагоном вони й обпадають. Отже, у сосни є подовжені, або ростові, пагони, і вкорочені — пагони, на яких розташовується по два листки — по дві хвоїнки.

А де в сосни утворюється насіння? Навесні на кінцях подовжених пагонів сосни утворюються спеціальні утвори, які називають шишками. На кінцях молодих гілочок утворюються жіночі шишки. Молоді жіночі шишки зеленого кольору. Одночасно з жіночими, біля основи пагонів утворюються цілі скупчення чоловічих шишок. Кожен чоловічий колосок у центрі має вісь, на якій розташовуються шкірясті лусочки. За будовою вони дуже нагадують тичинки покритонасінних рослин і несуть по два пилкові мішки. У цих пилкових мішках і утворюється у великій кількості пилок.

Пилок сосни має подвійну оболонку. Зовнішня оболонка трохи відстає від внутрішньої, простір між ними заповнюється повітрям, повітряні міхури, що утворилися в результаті цього, заповнюються повітрям, завдяки чому полегшують перенесення пилка вітром.

Пилок складається з трьох клітин, вони всі гаплоїдні. Три клітини пилка — це все, що залишилося від чоловічого гаметофіта. Дозрілий пилок на початку літа висипається з пилкових мішків. Пилок переноситься вітром, тому лише кілька пилинок потрапляють на жіночі шишки. Саме тому в сосни утворюється величезна кількість пилка. Його іноді так багато, що в бору він збирається у вигляді жовтого нальоту на ґрунті.

На осі жіночої шишки розташовані насінні луски. Названі вони так не випадково. Біля основи кожної з них розвивається по два насінні зачатки. Саме із цих насінних зачатків після запліднення утворюється насіння. Зовні насінна луска сосни має ще й покривну луску — додатковий захист для насінин, які дозрівають.

Усередині насінного зачатка в результаті досить складного процесу виникає гаплоїдна тканина, щось на зразок жіночого заростку з двома архегоніями.

Тканина жіночого заростку називається ендоспермом і є гаплоїдною. Цей невеликий шматочок тканини — усе, що залишилося від жіночого гаметофіта спорових рослин.

Потрапивши пилковходом у пилкову камеру, пилок проростає. У результаті цього процесу відбувається запліднення тільки однієї яйцеклітини. Після запліднення яйцеклітина починає ділитися і формується зародок. Весь цей процес відбувається за рахунок поживних речовин ендосперму, у клітинах якого вони весь час накопичуються. Зародок голонасінних рослин з усіх боків оточений ендоспермом.

Покриви насінного зачатка тверднуть, і він перетворюється на насінину. Насінні луски шишки дерев’яніють і, налягаючи одна на одну, закривають насіння, що дозріває. Після дозрівання насіння вісь шишки сосни трохи витягується, луски розходяться і насіння висипається. Зазвичай це відбувається в березні, коли на землі ще лежить щільний сніговий покрив, на якому під променями весняного сонця утворюється наст. Навіть невеликий вітерець може з легкістю переносити насіння сосни, що ковзає по насту, використовуючи крильце як вітрило.

Особливо слід зазначити, що з початку формування жіночої шишки до дозрівання насіння минає два роки.

IV. Виконання лабораторної роботи лабораторна робота № 15. Будова голонасінних рослин Мета: ознайомитися з особливостями будови голонасінних рослин.

обладнання й матеріали: живі або гербарні зразки гілок хвойних рослин і їхні шишки, препарувальний набір, лупа, зошит, підручник.

Хід роботи

1. Розгляньте гілки наявних у вас хвойних рослин. Зверніть увагу на те, що в багатьох з них хвоїнки розташовані не поодиноко, а пучками.

2. Замалюйте схему розташування хвоїнок на гілках двох-трьох видів голонасінних рослин.

3. Розгляньте шишки наявних у вас хвойних рослин. Зверніть увагу на форму, поверхню листків та їх прикріплення до стебла.

4. Розгляньте насінини наявних у вас хвойних рослин. Зверніть увагу на особливості їх будови.

5. Зробіть висновок, у якому вкажіть характерні риси будови хвойних голонасінних рослин.

–  –  –

І. організаційний етап II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів питання для бесіди

1. Які риси є характерними для хвойних рослин?

2. Як відбувається процес запліднення й утворення насінин у хвойних?

3. Чим голонасінні рослини відрізняються від вищих спорових рослин?

III. Вивчення нового матеріалу Особливості будови покритонасінних Вивчення покритонасінних слід розпочати з повторення раніше вивченого навчального матеріалу про будову квіткових рослин.

Далі учні самостійно досліджують будову квітки на роздавальному матеріалі. Для цього можна використати зафіксовані в спирті великі квітки тюльпана, шипшини, проліски, картоплі, вишні та ін. Ще краще, якщо учні розглядатимуть свіжі квітки на гілках вишні або черемшини, що тільки-но розпустилися.

Учні препарують квітки, детально розглядають тичинки й маточки, роблять замальовки з позначеннями елементів квітки. Вони розповідають про будову квіток, запилення, запліднення й утворення плодів і насіння.

Потім у процесі бесіди з’ясовуються ознаки відмінності квіткових рослин від голонасінних.

Звертається увага на ускладнення життєвих процесів у покритонасінних (запилення з допомогою не лише вітру, але й комах, птахів, води; запліднення й утворення плодів з насінням), а також на те, як будова органів, зокрема квіток, відповідає виконуваній функції.

Потім слід знайти спільні ознаки покритонасінних і голонасінних. Учні доходять висновку, що покритонасінні, незважаючи на більш високий ступінь будови й життєвих процесів, є зеленими рослинами, в основному з такими ж вегетативними органами, як і голонасінні, що квіткові — більш високий рівень існування (а отже, і розвитку) рослинного світу.

Різноманіття покритонасінних рослин та їх пристосованість до різних умов життя Спочатку слід згадати та знайти нові для учнів конкретні факти різноманіття квіткових рослин та їх значного поширення на Землі.

У процесі фронтальної бесіди, що супроводжується демонстрацією живих і гербаризованих рослин і таблиць, з’ясовується насамперед різноманіття покритонасінних за зовнішнім виглядом, розмаїтістю життєвих форм (дерева, чагарники, трави), будовою вегетативних і генеративних органів.

Учитель називає кількість видів покритонасінних (понад 200 тис.). Їх розподіл за зонами приблизно такий: тропічна зона — 120 тис. видів; субтропічна зона (обох півкуль) — 60 тис.; холодні зони (обох півкуль) —20 тис. видів.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Учням пропонується поміркувати над питанням: чому ця група рослин одержала таке значне поширення?

З попередніх тем учні вже знають про роль і переваги таких органів розмноження, як квітки та плоди з насінням. Ці знання учні приводять у систему в процесі з’ясування причин різноманіття, значної поширеності й панівного положення покритонасінних рослин.

Квітки і плоди яблуні

Відзначається, що різноманіття і широкий видовий склад покритонасінних, що займають панівне положення серед інших рослин, свідчать про їх величезну роль у природі й народному господарстві. Пояснюючи це положення, учитель ілюструє його прикладами. Підкреслює, що наші культурні рослини — це майже виключно покритонасінні.

Наприкінці уроку учні формулюють висновки:

1. У покритонасінних рослин є квітки, з маточок яких розвиваються плоди з насінням; розмножуються покритонасінні насінням.

2. Покритонасінні рослини зайняли панівне положення серед інших рослин земної кулі, тому що вирізняються найбільшою пристосованістю до різних умов життя. Покритонасінні мають величезне значення в природі й житті людини.

Після формулювання висновків слід підбити підсумки з вивчення всіх вищих рослин. Складається схема: учитель — на дошці, а учні — у зошитах.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів Дати відповіді на питання У яких умовах можуть зростати покритонасінні рослини?

Чим покритонасінні рослини відрізняються від голонасінних?

Які загальні ознаки покритонасінних рослин можна назвати?

І. організаційний етап II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів питання для бесіди

1. У яких умовах можуть зростати покритонасінні рослини?

2. Чим покритонасінні рослини відрізняються від голонасінних?

3. Які загальні ознаки покритонасінних рослин можна назвати?

III. Вивчення нового матеріалу У процесі бесіди в пам’яті учнів насамперед відновлюється відома їм розмаїтість квіткових рослин: дикоростучих і культурних; дерев, чагарників, трав; однорічних, дворічних і багаторічних. При цьому важливо з’ясувати, чи знають учні флору місцевого краю, умови виростання найбільш типових видів рослин у різних рослинних угрупованнях (ліс, лука, болото тощо), а також рослини різних природних зон земної кулі (зв’язок з курсом географії).

Узагальнюючи сказане, учитель повідомляє, що квіткові — найпоширеніша група рослин на земній кулі. Налічується понад 200 тис. видів квіткових рослин.

Виникають запитання:

— Що спільного в будові всіх квіткових рослин?

— На які дві групи поділяються квіткові рослини?

Розгляд конкретних рослин допомагає учням дати правильні відповіді на поставлені запитання. Учні можуть указати органи рослини — квітку і плід, що утворюється в ній з насіння, стебло, листки, корінь, а також назвати характерні ознаки класів Однодольні та Дводольні. Учням повідомляється, що Квіткові — дуже важлива група рослин. Багато квіткових рослин використовується людиною, близько 1,5 тис. видів є культурними рослинами, без багатьох із них неможливо уявити життя людини. Знання життя рослин допомагає людині одержувати високі врожаї, виводити нові сорти й завдяки цьому задовольняти різноманітні потреби в продуктах харчування і сировині для промисловості.

З проведеної бесіди учні повинні зрозуміти найголовніші завдання вивчення теми: розширювати й удосконалювати знання про цю біологічно цікаву і практично дуже важливу групу рослин, а також навчитися з допомогою визначників з’ясовувати назви рослин, знаходити ознаки подібності в їх будові, дізнаватися, яке вони мають значення в житті природи й людини.

IV. Виконання практичної роботи практична робота № 4. Розпізнавання видів кімнатних рослин Мета: навчитися розпізнавати кімнатні рослини та характеризувати їх, відображаючи пристосованість до місць зростання в природних умовах.

обладнання й матеріали: довідники з кімнатних рослин, кімнатні рослини з різних природних біотопів або їхні зображення на малюнках чи фотографіях, зразки паспортів кімнатних рослин.

Хід роботи

1. Розгляньте надані вам кімнатні рослини або їх зображення і визначте їхні назви, використовуючи відповідні довідники.

2. Використовуючи матеріали довідників, розподіліть рослини на три групи згідно з умовами їх зростання у природі: «Рослини посушливих територій», «Рослини вологих територій», «Рослини територій середньої зволоженості».

3. Розгляньте рослини, які належать до групи «Рослини посушливих територій». Визначте ознаки, які є характерними для рослин цієї групи, і запишіть їх у таблицю.

4. Розгляньте рослини, які належать до групи «Рослини вологих територій».

Визначте ознаки, які є характерними для рослин цієї групи, і запишіть їх у таблицю.

5. Розгляньте рослини, які належать до групи «Рослини територій середньої зволоженості». Визначте ознаки, які є характерними для рослин цієї групи, і запишіть їх у таблицю.

6. Виберіть по одній рослині з кожної групи й заповніть на неї паспорт згідно з наявним зразком.

7. Закінчіть заповнення таблиці та зробіть висновок, у якому вкажіть, яким чином рослини пристосовуються до різних умов існування в природі.

Група представники Характерні риси Рослини посушливих територій Рослини вологих територій Рослини територій середньої зволоженості І. організаційний етап II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів питання для бесіди

1. Як розмножуються квіткові рослини?

2. Що спільного в будові всіх квіткових рослин?

3. На які дві групи поділяються квіткові рослини?

III. Вивчення нового матеріалу Паспорт родини Розові Родів 100, видів 3 000.

Квітка — Ч5П5ТМ, Ч5П5ТМ1.

Поширення — по всьому світу, але надто в помірній і субтропічній областях Північної півкулі.

Життєва форма: переважають листопадні дерева й кущі, але багато однобагаторічних трав.

Запилення — комахами (спектр запилення широкий).

Плоди — листівка, кістянка, яблуко й дуже різноманітні збірні — багатогорішок, багатокістянка. Поширюються тваринами.



Pages:     | 1 |   ...   | 9 | 10 || 12 | 13 |   ...   | 16 |
 
Похожие работы:

«О.Я. Галашин, І.В. Олійник, В.П. Стахурська Біологія Відповіді до завдань для державної підсумкової атестації 9 клас ТЕРНОПІЛЬ НАВЧАЛЬНА КНИГА — БОГДАН УДК 57(075) ББК 28я72 Г15 Галашин О.Я., Олійник І.В., Стахурська В.П. Г15 Біологія. Відповіді до завдань для державної підсумкової атестації 9 клас / Галашин О.Я., Олійник І.В., Стахурська В.П. — Тернопіль Навчальна книга – Богдан, 2013. — 104 с. У посібнику подано детальні відповіді до завдань зі збірника, рекомендованого Міністерством освіти і...»

«КНИЖКОВА ПОЛИЦЯ Упевнені, що вчителів математики, учнів, студентів математичних та педагогічних спеціальностей зацікавить нова ґрунтовна книга, присвячена роботі з математично обдарованою учнівською молоддю: Математичні олімпіади школярів України: 2001-2006 рр./ В. М. Лейфура, І. М. Мітельман, В. М. Радченко, В. А. Ясінський. — Львів: Каменяр, 2008. — 348 с. (рекомендовано до видання Вченою радою Інституту математики НАН України, протокол №10 від 2 жовтня 2007 р.). Цей навчально-методичний...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА КОНСТРУКТИВНА ГЕОГРАФІЯ ТА РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ НАУКОВИЙ ЗБІРНИК Заснований у 2012 р. Випуск 1 Київ – 2012 УДК 911.3: 796.5 (100) (477) ББК 65.04 РЕЦЕНЗЕНТИ: Шищенко П.Г., чл.-кор. АПНУ, д. геогр. н., проф., засл. діяч науки і техніки; Масляк П.О., д. геогр. н., проф. Конструктивна географія та раціональне використання природних ресурсів: Наук. зб./ Ред. кол.: Я.Б. Олійник (відп....»

«СЕРІЯ ПЕДАГОГІКА УДК 37.01:1 Троїцька Т.С., Литвина Ю.С. ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ПЕДОЛОГІЧНОЇ СПАДЩИНИ У СУЧАСНУ СОЦІАЛЬНУ АДАПТАЦІЮ HOMO EDUCANDUS: КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ТА КОНТЕКСТУАЛЬНИЙ ВИМІР Постановка проблеми. Згідно з антропологічною парадигмою освіти людина є вічною цінністю, тому проблеми людини, а саме врахування її внутрішнього потенціалу в процесі особистісного зростання та створення умов для її розкриття в наш час є епіцентром науково-дослідницьких пошуків. Зараз ми спостерігаємо певний дефіцит...»

«Міністерство культури і туризму України Одеська державна наукова бібліотека імені М.Горького ГЕНЕТИКА: від законів Менделя до клонування людини Рекомендаційний покажчик літератури Упорядник Т.В.Тющенко Одеса Серія бібліографічних покажчиків «Проблеми. Гіпотези. Відкриття» Заснована 1975 року Випуск 48 Науковий редактор Н.Г.Гандірук, кандидат біологічних наук Редактор І.С.Шелестович © Т.В.Тющенко. Упорядкування, 2005 © ОДНБ ім. М. Горького, 2005 Від упорядника Генетика як нова і самостійна...»

«Управління освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації Комунальний заклад «Запорізький обласний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді» Запорізької обласної ради В. І. Петроченко ПРИРОДНИЧЕ КРАЄЗНАВСТВО Частина І.4 ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ Методичний посібник для керівників природничо-краєзнавчих гуртків позашкільних навчальних закладів КЗ «ЗОЦТКУМ» ЗОР Запоріжжя, 2010 ББК 26.890(4Укр-Зап)я72 УДК 502(47764)(072) П 31 Рекомендовано...»

«Київський національний університет імені Тараса Шевченка ЕКОЛОГІЧНА ГЕОЛОГІЯ Підручник за редакцією доктора геолого-мінералогічних наук М.М.Коржнева Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів геологічних спеціальностей вищих закладів освіти Київ – УДК 55; 504; 5 ББК Авторський колектив: М.М.Коржнев (розд.1-3, 5, 6), С.А.Вижва (розд.5), О.Є.ошляков (розд.6), А.П.Гожик (розд.4), С.В. Корнєєнко (розд. 2, 3), І.М.Байсарович (розд.4), О.С.Аксьом (розд.6), О.М.Сухіна...»

«І. І. Ковальчук* УДК: 619:616 – 022:636.7 аспірант* Житомирський національний агроекологічний університет Рецензент – член редколегії «Вісник ЖНАЕУ» д.вет.н. Довгій Ю. Ю. МОРФОЛОГІЯ ПАРЕНХІМАТОЗНИХ ОРГАНІВ СОБАК ЗА БАБЕЗІОЗУ У роботі представлено результати вивчення морфологічних змін у паренхіматозних органах (легенях, печінці, нирках) собак за бабезіозу. Встановлено, що розвиток патологічного процесу проявляється наступними змінами: у легенях – деформацією альвеол, потовщенням міжальвеолярних...»

«Теми міжнародних науково-методичних семінарів (з 2012 р. – наукових ХХІ Міжнародна наукова конференція конференцій), які щороку проводяться на кафедрі фізичної географії та картогННОВАЦІЇ У ГЕОГРАФІЧНІЙ ОСВІТІ ТА КАРТОГРАФІЇ», рафії Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна – опорній присвячена 150-річчю з дня народження кафедрі (методичному центрі) з дисциплін картографо-топографічного циклу професора Харківського університету А.М. Краснова для університетів, які входять до...»

«МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ ПОЛТАВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА ІНТЕРНЕТКОНФЕРЕНЦІЯ ЕКОЛОГІЯ – ОСНОВА ЗБАЛАНСОВАНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ В АГРОПРОМИСЛОВОМУ ВИРОБНИЦТВІ 10-11 грудня 2013 р Полтава 2013 УДК 574+631.95 – ОСНОВА ЗБАЛАНСОВАНОГО «ЕКОЛОГІЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ В АГРОПРОМИСЛОВОМУ ВИРОБНИЦТВІ». Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, м. Полтава 10-11 грудня, 2013 р. с.265 У збірнику представлено матеріали міжнародної...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»