«Книга скачана с сайта kniga.in.ua Издательская группа «Основа» — «Электронные книги» Харків Видавнича група «Основа» УДК 37.016 ББК 74.262.8 3-15 Серія «Мій конспект» Заснована ...»
Заповнення таблиці разом з учнями основні етапи розвитку еукаріотичних організмів етап процеси, які відбувалися Перший Утворення у гіпотетичного прокаріотичного пращура численних внутрішніх інвагінацій плазмалеми, які, з одного боку, замкнули прокаріотичний нуклеоїд у двомембранну оболонку (тобто утворили морфологічно оформлене ядро), а з іншого — призвели до утворення ендоплазматичної сітки та похідного від неї комплексу Гольджи, а також травних вакуолей та їх похідних — лізосом етап процеси, які відбувалися Другий Набуття здатності до синтезу тубулінових мікротрубочок унаслідок горизонтального переносу гена, що кодує білок тубулін, від спірохетоподібних бактерій. У результаті в еукаріотів з’явився цитоскелет, джгутики з базальними тілами, веретено поділу, мітоз. Надалі порушення нормального мітозу (зокрема, скорочення інтерфази) призвело до виникнення мейозу й пов’язаного з ним статевого процесу Третій Утворення симбіотичного комплексу з прокаріотичною клітиною, схожою на сучасні альфа-протеобактерії. ця прокаріотична клітина надалі трансформувалась у мітохондрію четвер- еукаріоти розділилися на дві великі групи. Одна з цих груп має мітохондрії з трубчастими кристами й утворює царство Tubulocristates (тубулокристати, тий трубчастокристні), друга — мітохондрії з переважно пластинчастими кристами й утворює царство Platycristates (платикристати, платівчастокристні) П’ятий В еукаріотичному світі з’явилися перші рослини. За молекулярними та цитологічними даними, ця подія пов’язана із симбіозом гетеротрофної еукаріоти — платикристати з фотоавтотрофним прокаріотом — синьо-зеленою водорістю. Внаслідок цього симбіозу утворилася пластида, оточена двома мембранами, яка отримала назву первинносимбіотичної пластиди.
«Протоводорість» дала початок трьом паралельним гілкам рослин з первинносимбіотичними пластидами — глаукоцистофітовим водоростям (Glaucocystophyta), червоним водоростям (Rhodophyta) та зеленим водоростям (Chlorophyta). Усі три відділи зберігають пластиди, що оточені лише двомембранною оболонкою. Від зелених водоростей беруть початок вищі рослини, причому всі вони зберігають первинносимбіотичні хлоропласти Шостий Унаслідок вторинних ендосимбіозів виникла велика група відділів водоростей із вторинносимбіотичними пластидами.
Відомі випадки, коли пластиди (як первинно-, так і вторинносимбіотичні) редукувалися, і тоді виникали вторинногетеротрофні таксони. Зокрема, доведена вторинна редукція пластид у тварин типу Apicomplexa, пращурами яких були фотоавтотрофні динофітові водорості (Dinophyta) IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів
Дати відповіді на питання:
1. Коли зародилося життя на Землі?
2. які особливості еволюції притаманні прокаріотичним одноклітинним організмам?
3. які особливості еволюції притаманні еукаріотичним одноклітинним організмам?
4. які особливості еволюції притаманні багатоклітинним організмам?
V. Домашнє завдання
ХіД уроКу І. організаційний етап II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів питання для бесіди
1. Коли зародилося життя на Землі?
2. які особливості еволюції притаманні прокаріотичним одноклітинним організмам?
3. які особливості еволюції притаманні багатоклітинним організмам?
живі організми завжди існували не поодинці. Вони були складовими екосистем, і виникнення нових форм часто призводило до значних змін у екосистемах. Перша екологічна катастрофа в історії нашої планети була пов’язана з діяльністю фотосинтетичних організмів. Спочатку вони утворювали невеликі угруповання, навколо яких середовище було насичене киснем. У цих умовах виживало небагато видів, бо кисень був сильною отрутою для організмів, пристосованих до життя в анаеробних умовах. Коли ж накопичення кисню в атмосфері досягло певної межі й атмосфера стала окисною, величезна кількість видів вимерла. Повністю змінилися біогеохімічні процеси і шляхи кругообігу елементів. Тепер уже анаеробні організми утворювали невеликі угруповання в недосяжних для кисню місцях.
Ще одним прикладом різкої зміни екосистем є пермсько-тріасове вимирання. Протягом пермського періоду голонасінні рослини зайняли всі водороздільні місцевості, на яких до того часу не могли рости вищі спорові рослини через дефіцит вологи. це призвело до різкого зменшення стоку мінералів і поживних речовин у водні екосистеми внаслідок ерозії. До того ж, у цей час материки утворили єдиний материк Пангею, що значно скоротило довжину берегової лінії.
Наслідком цих процесів і стало наймасовіше вимирання в історії фанерозою.
аналогічна ситуація спостерігалася і в крейдяному періоді. Поширення покритонасінних рослин і утворення ними дернових покривів на поверхні ґрунту знову суттєво знизило потік мінералів і поживних речовин у водні екосистеми.
як наслідок — масове вимирання в першу чергу водних організмів. Наземні екосистеми постраждали значно менше, хоча й там формування екологічної форми дрібних рослиноїдних хребетних призвело до суттєвих наслідків. Завдяки постійній температурі тіла ссавці змогли еволюціонувати у дрібних траводних. Відповідно, зявилися і дрібні хижаки, які ефективно на них полювали.
але не менш ефективно вони могли полювати й на молодих динозаврів.
IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів
Дати відповіді на питання:
1. Коли з’явилися основні систематичні групи?
2. які особливості були притаманні екосистемам палеозою?
3. які особливості були притаманні екосистемам мезозою?
V. Домашнє завдання
І. організаційний етап II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів питання для бесіди
1. Коли з’явилися основні систематичні групи?
2. які особливості були притаманні екосистемам палеозою?
3. які особливості були притаманні екосистемам мезозою?
III. Вивчення нового матеріалу розповідь учителя з елементами бесіди До сьогодні описано понад 2 млн видів тварин, 0,5 млн видів рослин, близько 100 тис. видів грибів. Для збереження інформації про таку величезну різноманітність живі організми класифікують (систематизують) — об’єднують у групи, керуючись певними критеріями. цим займається систематика — наука, яка вивчає й описує живі організми, а також установлює споріднені зв’язки між ними. розрізняють штучну і природну системи. Основне завдання сучасної систематики — збудувати природну систему, тобто об’єднати філогенетично споріднені групи організмів на підставі даних палеозоології, генетики, біохімії та інших наук. Таким чином, основний критерій природної системи — еволюційна спорідненість особин, а не подібність їх зовнішніх ознак (як у штучній).
Структурними одиницями системи є таксони — вид, рід, родина, ряд, порядок, клас, тип, царство. Усі таксони утворюють ієрархічну систему — кожний таксон включає таксони нижчого порядку: тип — класи, клас — ряди і т. д.
Найвищим систематичним таксоном у системі живого світу вважається царство. іноді вживається категорія надцарство. У цьому випадку всіх живих організмів групують у надцарство Прокаріоти й надцарство еукаріоти. Прокаріоти представлені царствами Дроб’янки, до яких належать бактерії і синьо-зелені водорості, що не мають клітинного ядра, та архебактерії. До надцарства еукаріоти належать царства: рослини, Тварини, Гриби. Проте, сучасна систематика виділяє набагато більше царств. це стало наслідком появи нових методів дослідження живих організмів, які дозволили більш докладно встановити ступінь родинних зв’язків між різними групами живих організмів і відстежити їх історичний розвиток.
Нові методи молекулярної біології та цитології дозволили підтвердити значну роль симбіогенезу в походженні багатьох великих таксонів. Так, походження еукаріотів супроводжувалося і горизонтальним переносом генів, і декількома симбіогенезами з представниками різних груп прокаріотів.
Також виявилося, що нові систематичні групи можуть виникати шляхом утрати їх предковою формою якихось важливих компонентів. Так, утрата пластид водоростями призвела до утворення групи оомікотових грибів.
Докладний аналіз дозволив виявити групи поліфілетичного походження, які зараз утворюють одну систематичну категорію, але походять від різних предкових форм. яскравий приклад такої групи — клас Ссавці. Протягом мезозойської ери існувало багато форм теріоморфних рептилій, які еволюціонували в напрямку набуття характерних ознак ссавців. Нащадки однієї з цих груп стали яйцекладними ссавцями, а нащадки другої — сумчастими і плацентарними.
Зараз ми об’єднуємо їх в один клас.
Дуже цікавою групою з цієї точки зору є рептилії. Протягом усієї історії цієї групи в її межах існувало дві лінії, які розвивалися паралельно і, можливо, взагалі були нащадками двох різних предкових форм. Перша лінія — теріоморфні плазуни — була панівною в кінці палеозою і стала предковою групою для ссавців. Друга лінія — завроморфні плазуни — панувала в мезозої і стала предковою для ящірок, змій, крокодилів, динозаврів, літаючих рептилій і птахів.
IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів
Дати відповіді на питання:
1. які категорії виділяють у систематиці живих організмів?
2. чи завжди організми, які належать до однієї систематичної групи, мають одного предка?
3. яким чином можуть з’являтися нові систематичні групи?
4. яку практичну користь приносить людині створення системи органічного світу?
V. Домашнє завдання
ХіД уроКу І. організаційний етап II. обговорення й узагальнення матеріалів теми питання для бесіди
1. як формувалися сучасні погляди на еволюцію живих організмів?
2. які основні положення синтетичної теорії еволюції?
3. як діє природний добір?
4. які механізми лежать в основі процесу видоутворення?
5. які особливості притаманні макроеволюційному процесу?
6. які основні етапи розвитку життя на Землі?
відповідність
6. розмістіть варіанти в послідовності від найдавнішої до найближчої до нашого часу за виникненням систематичної групи:
а) Ссавці; б) Папороті;
в) Квіткові рослини; г) Голкошкірі.
послідовність
«