WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 20 | 21 || 23 | 24 |   ...   | 84 |

«ДІДОВА ПОЛИЦЯ Пізнавальні джерела та світоглядні мотиви традиційної культури українців Київ, 2011 -1ББК 82.3 (4УКР) Т 484 Ткач М. М. Т 48 Дідова полиця. Пізнавальні джерела та ...»

-- [ Страница 22 ] --

Побутові звичаї. Сюди віднесемо такі норми й правила поведінки людини, які, на усвідомлення пращурів, являють собою передумову сприяння їй у роботі, веденні господapствa, відпочинку. Так, перш ніж почати будь-яку справу, давній звичай велить помолитися. Або, принаймні, попросити благословення чи прощення в Бога. Якщо при цьому присутня якась духовна особа, поважна людина чи старійшина громади, просто старша людина за віком, то за благословенням чи прощенням слід звернутися до цієї людини. А вже останній посилається до Бога. Прощення просять у випадках обрядового забиття тварини чи птаха, виконання нагальної роботи в святкову пору і т. ін. У решті випадків просять благословення. По закінченню справи звичай велить подякувати Богові словами або помолитися, віддавши йому славу в молитві.

Забачивши когось із інших людей за виконанням певної справи, годиться побажати людині Божої помочі та доброго здоров’я, під час зустрічі й прощання

– потиснути руку; за їжею – побажати смачного; в дорозі – легкої ходи; за питтям води та будь-яким очищенням – сказати: на здоров’я і т. ін. Водночас побажання доброго здоров’я, Божої помочі та потискання руки не слід робити у випадках, коли людина забиває чи розробляє забиту тварину або птаха, чинить якусь гріховну справу, виконує роботу в святковий день чи час, під час похоронів, жалоби, поминання предків і т. ін. Володимир Шаян згадує як він маленьким хлопчиком, із-за незнання звичаєвості, привітав жінок, що прали на потоці білизну словами: "Дай, Боже, щастя". На його привітання вони весело засміялися (Володимир Шаян. Віра предків наших. – Гамільтон, 1987. – С. 121 – 22). Свого часу на Борзенщині (Чернігівщина), я теж, не завваживши який то був день, побажав жінкам, що обрізали недільного дня буряки на колгоспному полі, Божої помочі. На сказане, тут же почув: "Е, ні!... – не можна! Сьогодні ж неділя. Хай Бог простить – оно служба правиться. А ми... – не своя воля”.

- 111 Отож, треба було сказати: „Божого прощення та Божої милості й ласки вам!”. А жінкам, що прали білизну – побажати доброго здоров’я; молодим, що цілуються – щастя; людині, що забиває чи розробляє забиту тварину або птицю

– дай, Боже, на пожиток; людині, що в жалобі – вічного спокою та царства небесного покійним родичам.

Частина побутових звичаїв, виходячи із господарських потреб, певним чином пов’язується з природоохоронними. Так, в українців склався звичай, крім плодових дерев, садити на господарстві в’яза, клена або клен-явора, липу, дуба, ясена, березу, вербу, тополю, калину. На Поліссі кора в’яза раніше йшла на в’язання постолів (личаків), що ще в повоєнні роки були ледь, не основним взуттям для селян. Окрім того, ранньої весни його квіти – одна з кращих принад для бджіл. З деревини в’яза виготовляють кoлeca для возів, полозки. дуги, голоблі тощо. А кора в’яза йде на виготовлення жовтої фарби для вовни й шовку. Клен також високопродуктивний весняний медонос і пилконіс.

Надзвичайно цінною є деревина клена. Вона легко обробляється і полірується. З неї роблять меблі, віконниці, пороги: Міфологічної особливості надається_ клен-явору. Він уособлює світове дерево. Нагадаймо слова з світотворчої колядки: "А серед моря зелений явір. Навесні з кленів, шляхом підсочки, добувають солодкий сік. Опале листя клена використовується для виготовлення фарб. З кленового дерева вготовляють також музичні інструменти. Зокрема – сопілки.

Липа є хоч і примхливим, але дуже важливим літнім медоносом. Липовий мед вважається одним з кращих. Він використовується з лікувальною метою і вельми цінується в народі. Суцвіття липи також використовується як лікувальний засіб. З нього роблять чаї-напари. Деревина липи йде на виготовлення меблів та різних побутових виробів. Вона м’яка для різання й обробки. З липового лика виготовляють кошики, мочалки, щітки, мотузки, канати. Високоякісну деревину має також і ясен. З давніх-давен з неї роблять весла, держаки й колодки для інструментів. Ясеном оздоблюють коштовні вироби, меблі, музичні інструменти, житлові приміщення. Садять ясена побіля стежки або дороги обіч хати. На узбіччі та в полі зазвичай садять і тополю.

Разом з тим, крім практичного використання, всі ці дерева, на переконання пращурів, справляють той чи інший вплив на обставини родинного життя людини та природи довкілля. Тому тут маємо поєднання побутової, природоохоронної та родинної звичаєвості. Внаслідок звичай унормовує і місце в садибі господаря, де має рости та або інша рослина: на подвір’ї, перед вікнами хати, па зaдвipкax, в кінці городу і т. ін. Так наприклад, вербу, що є також надзвичайно шанованим деревом (як з практичного боку так і з боку міфологічних уявлень про неї), зазвичай висаджують понад ставками, копанками, греблями, заплавами, шляхами, вулицями або в кінці городу. На це вказує й пісенний фольклор.

- 112 В кінці греблі шумлять верби, що я й по садила.

Верба як дерево поліфункціональна. Деревина верби йде на виготовлення човнів, різних побутових речей: лопати, ложки, ночви, а також музичних інструментів – кобзи та бандури. Надзвичайно цінною властивістю верби є її здатність до очищення та оживлення природних джерел води. Ця властивість поєднується з особливою чутливістю гілок верби до джерел води та деяких мінералів, що дозволяє використовувати вербові гілки для пошуку підземних джерел води копачами криниць. А в геології (лозоходцям) – пошуку земних руд.

Виходячи із міфологічних уявлень про вербу як першодерево світу, в народі вшановуються перші весняні пагінці верби. Їх обрядово освячують. На рівні побутової звичаєвості цими освяченими гілочками проводять перший вигін худоби на пасовисько.

Березу, яка в побуті використовується для добування соку, виготовлення дьогтю, як матеріал для меблів, зазвичай садять близько межі. Подекуди її вважають оберегом родини. Клени і в’язи садять на подвір’ї, ясен – побіля хати, дуб навпаки подалі від приміщень. Можливо це пов’язане з тим, що дуб уважається Перуновим деревом. За давнім звичаєм деревину дуба використовують на домовини, підвалини хати, стовпи для огорожі, сохи в клунях шули (стовпи) у воротах, палі для мостів і в інших потребах, що пов’язані із його міцністю та стійкістю до води. З дубової деревини роблять також діжки, бочки, та інший дерев’яний посуд. Кору дуба використовують в чинбарній справі. За честь мала кожна господиня посадити біля хати калину як символ щасливого родинного життя.

За давнини харчовий раціон українця складався в основному з садовини та городини. Тож зазвичай кожний господар мав за належне подбати про добрий садок. А біла українська хата в світі відома як така, що потопає в зелені вишень, черешень, абрикосів, слив. Як тут не нагадати геніальну замальовку Тараса Шевченка.

Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть...

І звичайно ж – розкішний сад. У центрі його гілляста яблуня або висока груша. Груша уособлює материзну, тому садити її слід завжди всередині саду. І ні в якому разі біля межі – бо то буде сварка. Згадаймо „Кайдашеву сім’ю” Ів.

Нечуя-Левицького.

Особливе ставлення в звичаєвій традиції українців до старих плодових дерев. та до так званих підселенних дерев – посаджених першими поселенцями або прадідами на подвір’ї. За повір’ям, такі дерева утримують природний лад в довкіллі. Зрубати його – значить накликати біду. Їх не зрізали навіть після того,

- 113 як дерево всохне, якщо в його дуплі гніздитимуться птахи. Це означатиме, там живе дух пращурів.

Гіpкo, але кривава сталінська сокира вирубала українські садочки – царство птахів і бджіл разом із споконвічним предківським звичаєм. І відродження його не просте.

Особливо важливе місце в українській побутовій звичаєвості займає житло та господарські будівлі. Tут і вибір місця для побудови, і правила закладання хати, і особливості новосілля (вхідчини) і багато інших норм і правил поведінки людини побyтoвoгo характеру. Вони пов’язані як з практичністю та зручністю в повсякденні, так і з численними прикметами та повір’ями. Варто наголосити, що житло з давніх-давен займає одне з головних МІСЦЬ У житті людини. Воно – пристановище й оберіг родинного тепла. Мати хоча б маленький, але свій окремий куточок для проживання – чи не головна турбота кожної родини.

Українська народна пісня мовить: «Постав хату з лободи, а в чужую не веди». Тарас Шевченко узагальнює це поняття і підносить до розуміння Вітчизни, державності. «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля». В українців на означення житла побутує ціле розмаїття слів: хата, курна хата, курнянка, курінь, димна хата, дим'янка, дім, дом, домаха, дома, хижа, хижка, димна хижа, буда, будка, будинок, халабуда, колиба, ізба, істебка, стебка, халаш, халуга, халупа, оселя, притулок, помешкання, господа, світлиця, світланка.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Найхарактерніша й найзагальніша з-поміж усіх назв – хата. Існує чимало припущень щодо походження цієї назви. Дехто, шукаючи її витоки в стихії давніх писемних мов та в окремих етнонімах, споріднює слово «хата» зі словом «хетти», назва народу, що заселяв з кінця ІІІ-го початку ІІ-го тисячоліття до УIIІ-го ст. до н.е. центральну частину Малої Азії. Проте, як на мене, походження цієї та інших українських назв житла не є аж так глибоко захованим. І пов'язане воно з давнім світоглядним розумінням предметів та речей. А також з особливостями будівництва первісного житла. Окремі назви є похідними від основних (первісних).

Міфологічно житло бачилось нашими предками як уособлення певної ємності (порожнини, вмістилища, оболонки, володіння, затінку, тіла), що в нього може вселятися живий дух (душа) чи сукупність душ. Згадаймо казку «Рукавичка». І на цій основі житло є подобою світобудови. Звідси ж і деякі назви: оселя від «вселятися», помешкання від «вміщатися», господа від «господарювати» (володіти, панувати). Таке ж уособлення постає і в первісному розумінні назв буда, будка, будинок. Санскритське «буддха» означає буквально

– просвітлений. Тобто – порожнинний, такий, що здатний до сприйняття, до вселення Божої істини. Кажучи інакше, «будддха» – це оселя для святого Духа, або світлиця. А побутова споруда «буда» (будка) за своїм первісним розумінням назви – сховок або затінок. «Із запаски напну буду» (СУМ Б. Грінченка, т. І. – С. 105). З іншого боку, як тимчасове житло, буда споруджується із будяків,

- 114 хмизу, очерету тощо. Тому пізніше назва стала усвідомлюватися просто як помешкання з будяків. Це й стало першопричиною походження однієї з назв житла –«хижа». Адже: хвиз, хвиж, хвизняк, хвижняк – хмиз, хмизняк, зарослі. А «хижий» – такий, що мешкає в дикому місці, у хвижах, зарослях рослинності.

Звідси й помешкання, що споруджене з хмизу (хвишу) та очерету, чи таке, що не відзначається вишуканістю та розмірами, має назву «хижа». «На улицю не піду і дома не всижу, хіба піду підкопаюсь до дівчини в хижу»; «Ідут до каждої хижі і під вікни співают»; «Нарубали хмизку, та заплели хижку, та загнали овечку-стрижку» (СУМ Б. Грінченка, т. ІУ. – С. 396). Те ж саме походження і назв: халаш – намет (курінь); халуга, халупа, халабуда. Халаща – хмиз;

халашина – зарослі хмизу (Там спмо, т. ІУ. – С. 384).

Мова є надзвичайно тонким інструментом для відтворення людських відчуттів або тих чи інших явищ буття. Тут важливу роль має наголос у слові.

Дуже часто зміна його полярна змінює відчуття. І тому слово «будити» з наголосом на першому складі означає уже не явище просвітлення (пробудження), а навпаки – затінення. Будити – затінювати, задимлювати, коптити. Буженина – прокопчене м'ясо (Там спмо, т. І. – С. 105, 106, 107).

Цікаве поєднання: тонка тканина «намітка», що фонетично споріднюється зі словом «намет», в українській мові має ще назву «димка», що споріднюється з «дим» (затінення). Зі словом «дим», на перший погляд, можна було б пов'язати і назву «дім» (дом, дома, домаха). Проте пильніше спостереження показує, що ця назва швидше всього є певним запозиченням з інших мов. Так, латинське «dominium» – володіння. Тому «дім» те ж саме, що й «господа». Водночас ці назви вказують на певну осілість мешканців, що пов'язана з господарством та територією (володінням). Ця обставина дає можливість пов'язати походження назв «дім», «дом», «домаха», «дома», як похідні з українськими словами:

«седомий» (сидимий), «седом» (сидим). «І сидяв яше Кий на горі», – зазначає літописець. Подібною ж за походженням можна вважати і назву «курінь», як свідчення вкорінення, осілості. Разом з тим назва «курінь» могла виникнути і як похідна від „курна хата (хижа)”, поряд з «курнянка» та «дим'янка».

Назва «хорома» (хоромина), очевидно, пов’язана з поняттям довершеності та архітектурної особливості – форми (хорми, хороми). Тому хорома – як палац.

«Не літають ворони у панські хороми». Хорома – як сіни. „Зробив з сосни хоромочку, хоромочку та з віконечком”. Хорома – як домовина. „Треба дощок добувати, хоромину будувати, без віконець без дверець, там спить козак молодець» (Там само, т. IУ. – С. 410).

І, нарешті, назва „хата”. Світоглядно, вона, як і інші, пов'язана з поняттям ємності, вмістилища, оселі, покрову. Звідси і її первісне походження. Так, фонетично близьке до слова „хата” – „фата” – весільний головний убір у вигляді намітки (порівняймо: намет). Грецьке – „хітон” (порівняймо з українським – „xaта”) – покров, оболонка. А латинське „fatum” – доля, як окреме вмістилище життєвого шляху.

- 115 За характером будівництва, з чим найімовірніше й пов'язується пізніше розуміння назви, хата належить до житла, що є місцем осілості людини. Житло для ociлoгo проживання відрізняється від тимчаcoвoго найперше своєю підосновою (замощенням). В українській мові така підоснова має назву гата. І являє собою добре утрамбований насипний ґрунт. А також заміс із глини, кізяків, очерету, соломи, хмизу, галуззя, гички тощо. Ним загачують греблі та болотисті місця на дopoгax. „А вже ж тая криниченька гатою загачена» (Там само, т. І. – С. 276). Використовують гату (гать) і для спорудження стін окремих будівель. Такі глинобитні хати із гати ще й сьогодні стоять по степових українських селах. Загалом же „гатити” – це збивати до купи: „І ногами товче і кулаками гатить (Там само, т. І. – С. 276).

Поняття „вміщувати”, „місити”, в українській мові означається ще й словами „бгати” або „пхати”. „Да чи мені за воду брати, а чи мені коровай бгати”; „І страву всякую без мови в голодний пхали все куток”; „Хома в куточку бгавсь” (Там само, т. І. – С. 35). Звідси ж і слова: багно, баговиння, багнюка.



Pages:     | 1 |   ...   | 20 | 21 || 23 | 24 |   ...   | 84 |
 
Похожие работы:

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 01135, м. Київ, проспект Перемоги, 10, тел. (044) 486-24-42, факс (044) 236-10-49, ministry@mon.gov.ua від 23.09.10 № _1/9-655 від _ на № Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій Про проведення Всеукраїнського форуму учнівської та студентської молоді Дотик природи Відповідно до плану роботи Міністерства освіти і науки на 2010 рік Міністерством...»

«МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ методичні рекомендації щодо забезпечення самостійної роботи студентів здисципліни “маркетинг медичних і фармацевтичних послуг” (дляспеціалістів) Київ ДП «Видавничий дім «Персонал» Підготовлено доцентом кафедри медичного та екологічного менеджменту Н. І. Фетісовою Затверджено на засіданні кафедри менеджменту (протокол № 7 від 19.02.08) Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом фетісова н. і. Методичні рекомендації щодо...»

«Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка Програма VІ Міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів “Молодь і поступ біології” (21–24 вересня 2010 року) Львів – 2010 Ministry of Education and Science of Ukraine Ivan Franko National University of Lviv Program of the VІ International Scientific Conference for Students and PhD Students “Youth and Progress of Biology” (September 21–24, 2010) Lviv – 2010 Голова оргкомітету конференції,...»

«14 – 16 ЖОВТНЯ 2014 РОКУ у м. Києві (ВЦ «КиївЕкспоПлаза») відбудеться V ЮВІЛЕЙНИЙ МІЖНАРОДНИЙ МЕДИЧНИЙ ФОРУМ – масштабний комплексний захід інноваційного напрямку галузі охорони здоров'я України, який об'єднує науково-практичну програму, школи, виставки та спеціалізовані експозиції і створює міжнародну платформу для обміну досвідом та підвищення кваліфікації фахівців охорони здоров'я. Організатори Форуму – Національна академія медичних наук України, Національна академія наук України, Компанія...»

«ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства охорони здоров'я України від _ №_ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ з епідеміології, клініки, лабораторної діагностики та профілактики ГАЛ Галузь застосування Лікувальні заклади системи охорони здоровя, установи і заклади державної санітарно-епідеміологічної служби, санаторно-оздоровчі, медико-соціальні та спеціалізовані заклади охорони здоровя. Методичні рекомендації призначені для широкого кола фахівців: сімейних лікарів, лікарів-інфекціоністів, лікарівлаборантів,...»

«28. Кириллов А.А. Гельминтофауна пресмыкающихся Самарской области. Сообщение 2. Водяной уж Natrix tessellata l. (Colubridae) / А.А. Кириллов // Самарская Лука: проблемы региональной и глобальной экологии. – 2011. – Т. 20, № 2. – С. 177-181.29. Здун В.I. Личинки трематод в прiсноводных моллюсках України / В.I. Здун. – Київ: Вид-во АН УРСР, 1961. – 142 с.30. Шевченко Н.Н. Гельминтофауна биоценоза Северского Донца и пути ее циркуляции в среднем течении реки / Н.Н. Шевченко. – Автореф. дисс.....»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені І. І. МЕЧНИКОВА МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК з підготовки та захисту курсових робіт студентами біологічного факультету ОДЕСА ОНУ УДК 57:001.891:378(075.8) ББК 28р30я73 М 545 Рекомендовано до друку Вченою радою біологічного факультету Одеського національного університету імені І. І. Мечникова Протокол № 2 від 1 жовтня 2013року Рецензенти: В. В. Заморов, к.б.н., доцент ОНУ імені І. І. Мечникова О. М. Ружицька к.б.н., доцент ОНУ...»

«В.П. Стахурська зАГАЛЬНА БІОЛОГІя Зошит для лабораторних і практичних робіт та оперативного тематичного тестового контролю знань 11 клас ТЕРНОПІЛЬ НАВЧАЛЬНА КНИГА – БОГДАН УДК 58(076.1) ББК 28.5я72 С11 Стахурська В.П. С11 Загальна біологія. Зошит для лабораторних і практичних робіт та оперативного тематичного тестового контролю знань: 11 клас / В.П. Стахурська — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2012. — 96 с. ISBN 978-966-10-2562-1 Пропоноване видання містить лабораторні та практичні...»

«ІНСТИТУТ БОТАНІКИ ІМЕНІ М.Г. ХОЛОДНОГО НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ МУЛЄНКОВА Олена Геннадіївна УДК 581.9 (477):502.4 (477.60):502.75 ФЛОРИСТИЧНІ ПРИНЦИПИ І КРИТЕРІЇ ФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ МЕРЕЖІ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ 03.00.05. – ботаніка Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук Київ – 2011 Дисертацією є рукопис. Робота виконана у відділі флори Донецького ботанічного саду НАН України. Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор...»

«МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ ПОЛТАВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ Матеріали науково-практичної інтернет-конференції «ШЛЯХИ ВПРОВАДЖЕННЯ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ВИРОЩУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР В АГРОПІДПРИЄМСТВАХ, ЗБЕРІГАННЯ ТА ПЕРЕРОБКА ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА» 6 7 червня 2013 року м. Полтава ОРГКОМІТЕТ З ПІДГОТОВКИ ТА ПРОВЕДЕННЯ КОНФЕРЕНЦІЇ Співголови Аранчій Валентина Іванівна, ректор Полтавської державної аграрної академії, професор, кандидат економічних наук....»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»