WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«Учасники конференції Більшість учасників представляли лісові наукові та навчальні заклади, а також центри з питань захисту лісу. Так, у Новій Зеландії ризик для лісу та дерев з боку ...»

-- [ Страница 1 ] --

КОНФЕРЕНЦІЯ ІЮФРО З ПИТАНЬ ЗАХИСТУ ЛІСУ

У Паланзі (Литва) 10 – 14 вересня 2012 року відбулася об’єднана

конференція двох робочих груп ІЮФРО 7.03.10 "Методологія нагляду в

осередках лісових комах і хвороб" і 7.03.06 "Інтегрований захист лісу від

комах-дефоліаторів".

У конференції взяли участь 64 науковці із 19 країн (Австралія, Австрія,

Велика Британія, Естонія, Італія, Латвія, Литва, Німеччина, Нова Зеландія,

Польща, Росія, Румунія, Словаччина, США, Угорщина, Україна, Чехія, Швейцарія, Швеція).

Учасники конференції Більшість учасників представляли лісові наукові та навчальні заклади, а також центри з питань захисту лісу. Так, у Новій Зеландії ризик для лісу та дерев з боку шкідливих комах, патогенів і інвазійних бур’янів оцінюють у Дослідному Інституті Крон у Сціоні (Crown Research Institute Scion), діяльність якого охоплює плантації, природні та міські ліси (К. Волберт).

Засідання відкрив організатор конференції Р. Васайтіс (Шведський Університет сільськогосподарських наук), який привітав учасників і надав загальну інформацію стосовно програми та організаційних питань.

Координатор 7-го відділення ІЮФРО "Ентомологія" Ф. Лібхолд (Північна дослідна станція Лісової Служби США) доповів о завданнях і структурі ІЮФРО – єдиної міжнародної організації, діяльність якої присвячена дослідженням лісу. ІЮФРО створено у 1892 році і нині об’єднує 15000 науковців із майже 700 організацій із понад 110 країн. Діяльність робочих груп із шифром 7.01.00 присвячена питанням впливу техногенного забруднення та змін клімату на лісові екосистеми, 7.02.00 – патології лісу, 7.03.00 – ентомології.

Діяльність робочих груп ентомологічного напряму охоплює на дослідження шкідників шишок і насіння (7.03.01), галоутворювальних комах (7.03.02), комах і хвороб у лісових розсадниках (7.03.04), екології та управлінню популяціями шкідників кори та деревини (7.03.05), інтегрованому захисту лісу від комах-дефоліаторів (7.03.06), динаміці популяцій лісових комах (7.03.07), методології нагляду в осередках лісових комах і хвороб (7.03.10), стійкості до комах (7.03.11), чужерідних інвазійних видів (7.03.12), біологічний захист від лісових комах і збудників хвороб (7.03.13).

За досягнення у лісовій ентомології ІЮФРО щорічно нагороджує провідних учених спеціальною нагородою імені Дж. Варлі. Таку нагороду у 2007 р. одержав швейцарський ентомолог В. Балтенсвейлер, у 2009 р.

В. Маттсон (США), у 2010 р. М. МакМанус (США), у 2011 р. Л. Шафранік (Канада). У 2012 на конференції в Паланзі нагороду ІЮФРО було вручено академіку О. С. Ісаєву (Росія). Його діяльність охарактеризував Ю. Баранчиков (Інститут лісу, Красноярськ, Росія). О. С. Ісаєв – колишній директор Інституту лісу (Красноярськ), у 1988 – 1991 рр. очолював Державний комітет лісового господарства СРСР, а у 1991 – 2004 рр. – Центр лісової екології та продуктивності Російської Академії наук. Він є автором шести і редактором восьми монографій, вивчав екологію шкідників лісів Сибіру, взаємодію дерева й комахи, питання дистанційного зондування лісів, розробив моделі динаміки популяцій комах і теорію спалахів їх масових розмножень.

О. С. Ісаєв був організатором конференцій ІЮФРО у Іркутську (1981), Боржомі (1987), Абакані (1989), Красноярську (1993). Шістнадцять його учнів захистили кандидатські дисертації.

Пам’ятна нагорода ІЮФРО за досягнення в лісовій ентомології

На конференції було заслухано 36 доповідей і представлено 23 стендових матеріали з питань лісової ентомології, фітопатології та захисту лісу. Їх аналіз свідчить, що у більшості країн Європи на різних видах сосни та дуба поширені ті самі комахи-хвоєлистогризи, що і в Україні (на дубі – листокрутки та п’ядуни, зрідка совки та непарний шовкопряд, на сосні – сосновий шовкопряд, сосновий п’ядун, соснові пильщики, соснова совка). Їх масові розмноження повторюються через певні проміжки часу, причому частота, інтенсивність і тривалість спалахів залежать від лісорослинних умов і структури деревостанів. Найбільш принадними для розвитку масових розмножень більшості комах-хвоєлистогризів є освітлені й розріджені ділянки, зокрема на межі зі зрубами, згарищами, протипожежними смугами.

В Україні ще 10 років тому розраховано бальну оцінку принадності ділянок деревостанів для виникнення осередків основних комах-хвоєлистогризів (В. Мєшкова), а на прикладі Дослідного лісництва Степового філіалу УкрНДІЛГА (Херсонська обл.) побудовано прогноз зміни потенційної площі осередків комах-хвоєгризів з урахуванням зміни вікової структури деревостанів (В. Мєшкова, С. Назаренко).

–  –  –

В Італії принадність ділянок для поширення соснового похідного шовкопряда (Thaumetopoea pityocampa) визначали за показниками висоти над рівнем моря, експозиції, вологості ґрунту, структури деревостанів (К. Салвадорі та ін.).

–  –  –

В Угорщині за останні 50 років (1961 – 2011 рр.) виявлено тенденцію до зростання площ осередків дубового похідного шовкопряда (Thaumetopoea processionea L.), який не тільки спричиняє дефоліацію дерев, а й викликає алергійну реакцію людей і тварин (Г. Чока). Чисельність метеликів цієї комахи оцінювали за допомогою світлових пасток, які розміщували в різних регіонах Угорщини. Дослідження свідчать, що погодні умови травня-червня та сухі зими найбільшою мірою впливають на чисельність дубового похідного шовкопряда. Якщо потепління триватиме, шкідник пошириться, а небезпека для лесів і здоров’я людини зросте.

Як повідомляє А. Баттісті (Італія), інший представник цього роду – сосновий похідний шовкопряд (Thaumetopoea pinivora) поширився із Середземномор’я на північ – у 2006 році до широти 5658" (Готланд, південна Швеція). Види соснових похідних шовкопрядів відрізняються за типами сезонного розвитку. Гусениці видів T. pityocampa, T. wilkinsoni, T. enaclade живляться узимку – від серпня до квітня, видів T. pinivora, T. bonjeani, T. libanotica, T. ispartaensis – улітку – від квітня до липня.

Життєвий цикл T. pinivora триває 2 роки, причому одночасно розвиваються когорти парних і непарних років (як у соснового підкорового клопа) – в одній зимують яйця, в іншій – кокони. У зв’язку з такими особливостями фенології соснового похідного шовкопряда ускладнюється планування захисних заходів.

Багато досліджень було присвячено короїду-типографу, оскільки він є основним шкідником ялини, яка росте у більшості країн Європи. На півдні Німеччини (Дж. Рейнолд) проаналізовано динаміку короїда-типографа за 20 років, у Словаччині (А. Губка та ін.) вивчено особливості сезонної динаміки льоту типографа та халькографа на феромонні пастки. У Чехії (Б. Міклас та ін.) жуків мітили флуоресцентним порошком та випускали, а потім уловлювали в пастки, розміщені на відстані від 50 до 500 м. Особливості діапаузи короїда-типографа та готовності жуків до розмноження вивчали у контрольованих умовах (20°C та фотоперіод 14 : 10 годин – світло : тінь) (М. Давидкова, П. Долежал, М. Новакова, Чехія). Було доведено, що зменшення тривалості дня восени провокує діапаузу, запобігає ранньому вильоту імаго. Імаго, які пройшли діапаузу, зібрані у січні, лютому та березні, були готові вилітати незалежно від довжини дня, заселяти колоди та розмножуватися.

Велику увагу дослідників було приділено питанням поширення короїдів на вітровалах і доцільності здійснення санітарних заходів. У багатьох країнах доведено, що після проведення вибіркових санітарних рубок поширення шкідників і хвороб не тільки не зупиняється, а навіть прискорюється. Здійснення таких заходів вимагає доволі високих витрат при незначних прибутках від отриманої деревини. Важливим завданням залишається визначення обсягів сухостою, який доцільно залишати в лісі.

Такий норматив не може бути однаковим для різних регіонів і лісорослинних умов. Так, у Сибіру залишення сухостою в осередках сибірського шовкопряда та стовбурових шкідників у лісах, які ростуть біля населених пунктів, є небезпечним з погляду можливості поширення пожеж. Іноді навмисне ініціювання пожежі (prescribed burning) виявляється економічно й екологічно вигіднішим, ніж вирубування сухостою, а на такій ділянці поступово відбувається зміна порід.

У Татрському національному парку (Р. Якуш, Словаччина) виявлено території з високим ризиком заселення короїдами після вітровалів з урахуванням характеристики рельєфу та мікроклімату, які визначають сприйнятливість насаджень до короїдів.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


М. Кніжек (Чехія) проаналізував просторово-часову динаміку поширення короїдів у природних лісах після пошкодження лісу ураганом Кирил 2007 року з урахуванням структури насаджень, лісорослинних умов, просторової структури лісів, складу порід та історії вітровалів на ділянці.

Наслідки масового розмноження короїда-типографа для насаджень вивчали дендрохронологічними методами. Щороку картували свіжий сухостій, заселений короїдами, причому окремо враховували ділянки, де вітром звалено 100, 50, 20, 10 і 1 дерево.

В Італії (Д. Андреїс та ін.) розроблено карти ризику поширення короїда-типографа з урахуванням висоти над рівнем моря, діаметра й висоти дерев, густоти насаджень.

Хвойні породи виробили ефективну систему захисту від короїдів, що дає деревам змогу відлякувати або вбивати жуків, запобігати вилупленню личинок, вбивати їх, запобігати росту симбіонтів жуків. Потрібно багато жуків, щоб подолати захист живого дерева, інакше дерево їх убиває. Якщо щільність атак короїдів перевищує критичний поріг, жуки вбивають дерево і успішно розмножуються. З метою мінімізації заселення жуками живих дерев здійснюють очищення вітровалів, санітарні рубки заселених дерев, використовують феромонні пастки та зрізані ловильні дерева. Відомі 2 гіпотези стосовно того, що приваблює короїда-типографа заселяти дерева. За однією, перші жуки вибирають дерево завдяки наявності летючих речовин (первинних атрактантів), а за другою – вибір випадковий. У Чехії (Б. Калінова) аналізували летючі речовини від ловильних дерев і їх електроантенографічну активність для жуків короїда-типографа.

У Польщі вивчали популяційні показники короїда-типографа (В. Гродський та ін.) на різних фазах осередку його масового розмноження.

Цими авторами було показано раніше (2004), що довжина тіла жуків зростає при більшій кількості заселених дерев на 1 га, а частка самок зростає у фазі проградації. Було поставлено питання, чи відрізняються показники популяції на окремих ділянках в один вегетаційний сезон, чи є зв’язок між цими параметрами та фазою спалаху, чи можливо розрізнити ці показники у просторі в один сезон та використати для прогнозування. Дослідження проведено у трьох осередках, у яких спалах масового розмноження короїдатипографа знаходився на різних фазах – стабілізації, кульмінації та ретроградації. Було побудовано мапи інтенсивності відпаду ялини (об’єму заселених дерев на 1 га) та параметрів популяцій жуків. Одержано лише попередні результати.

Значна кількість доповідей була присвячена особливостям поширення й динаміки чисельності лісових комах і збудників хвороб у зв’язку зі змінами клімату, зокрема появі нових інвазійних видів. В. Суховольський (Росія) запропонував математичні моделі для визначення ризику закріплення інвазійних лісових комах на нових територіях.

У Швеції зареєстровано, що фауна короїдів із середини ХІХ сторіччя до 2000 року не змінювалася (О. Лінделоу). У 2005 році шестизубчастий короїд поширився по всій Швеції. Загалом за останні 12 років виявлено 7 нових видів – Ips cembrae, I. amitinus, Pityophtorus pityographus, Phloeosinus thujae, Xyleborinus attenuatus, Cyclorhipidion bodoanum та Trypophloeus dejevi, деякі з яких можуть у подальшому бути небезпечними шкідниками.

У Словенії на ільмах поширився пильщик Aproceros leucopoda (М. де Грот, Т. Хауптман), якого уперше в Європі виявлено у 2003 році у Польщі та Угорщині.

У Швейцарії хвою нижніх гілок ялини у густих молодих деревостанах пошкоджують мінери Epinotia tedella, зрідка E. pygmaeana та E. nanana (Б. Форстер).

Ясенева златка Agrilus planipennis має походження зі східної Азії та далекого сходу Росії, де вона ушкоджує ослаблені дерева. Вона атакує зовнішньо здорові дерева на американському континенті та спричиняє відпад ясенів. Нині цього шкідника виявлено у Європейській Росії (Ю. Баранчиков, Росія), й вона може проникнути у Європу. У 2006 році златка пошкодила ясени у Москві, у 2012 р. поширилася на захід і північ – до Вязьми (230 км від Москви) та Сергієва Посаду (50 км від Москви). Також її виявлено у Гжелі (40 км на Захід) і в Пущино (100 км на південь).

Популяційні показники пильщика Profenusa pygmaea порівнювали в Угорщині та Киргизстані (К. Туба, Угорщина). У Європі це поширений вид, який не завдає шкоди, а у Киргизстані спричиняє помітне пошкодження крон. У Європі у природних умовах цього пильщика знищують ентомофаги Scambus inanis та Grypocentrus sp., а у Киргизстані відсутні природні вороги цієї комахи. У Європі літ імаго відбувається з другої декади червня до початку липня, у Киргизстані – з третьої декади травня до початку липня (на 3 – 4 тижні триваліший). У Європі для пильщика характерне статеве розмноження, у Киргизстані – партеногенез.

У Карпатах у Польщі (В. Гродський та ін.) на 4 ділянках на висоті 500, 800, 900 і 1100 м н. р. м. досліджували біорізноманіття в ялинових насадженнях. Оскільки кліматичні показники змінюються з висотою над рівнем моря, зазначені дослідження дають змогу прогнозувати можливі зміни видового складу рослинності, комах-фітофагів та їх природних ворогів, угруповань ектомікоризних грибів і збудників кореневих гнилей.

У Чехії (К. Лукашова та ін.) щільність вхідних отворів короїдатипографа та плодючість самок весняного покоління виявилися більшими, ніж зимового покоління.

У південно-західній Німеччині триває всихання дуба, спричинене комахами та збудниками хвороб (Х. Делб). Серед комах-листогризів поширені листокрутки, п’ядуни, совки (зокрема Orthosia cerasi) та дубовий похідний шовкопряд. Пошкоджені дерева часто відновлюють крони за рахунок сплячих бруньок. Рання деревина дуба, яка відіграє роль у накопиченні води, формується до закінчення розкриття бруньок із запасних ресурсів вуглеводів, які накопичилися попереднього року. Водночас цей запас знижується внаслідок зменшення фотосинтезу при пошкодженні листя комахами або борошнистою росою та пошкодженні листя, що відновилося.

Діаметр судин зменшується. Ослаблені дерева атакує дубова двоплямиста златка, що призводить до їх загибелі.



Pages:   || 2 |
 
Похожие работы:

«Національна академія наук України Державний природознавчий музей НАУКОВІ ЗАПИСКИ ДЕРЖАВНОГО ПРИРОДОЗНАВЧОГО МУЗЕЮ Випуск Львів 2008 УДК 57+58+59+502.7:069 Наукові записки Державного природознавчого музею. – Львів, 2008. – Вип. 24. – 258 с. 24-й випуск присвячено 90-й річниці Національної академії наук України, яка була заснована у 1918 році. Представлено План дій ICOM (Міжнародної ради музеїв) на 2008-2010 роки. Опубліковано матеріали з музейної справи, екології, ботаніки, зоології, охорони...»

«Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Львівський національний університет імені Івана Франка Природнича секція ICOM України Iсторiя музейно справи та зоологiчних музев унiверситетiв Украни Львів Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Львівський національний університет імені Івана Франка Природнича секція ICOM України Серія «Біологічні Студії» заснована у 2009 році І. В. Шидловський Iсторiя музейно справи та зоологiчних музев унiверситетiв Украни За редакцією Й....»

«УДК 330.32 ЕКОЛОГІЧНІ ІНВЕСТИЦІЇ В ПРОЦЕСІ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ Чаплигін О.В., здобувач Національний університет державної податкової служби України У статті висвітлюються актуальні проблеми екологічного інвестування, описано теоретичні основи екологізації економіки, відзначено особливості екологічно орієнтованого інвестування. Показано необхідність розвитку відновлювальних технологій у контексті переходу на модель сталого розвитку та необхідність міжнародної співпраці у питаннях захисту...»

«Бізнес-кейс «Центр гінекології»: простота і складність управління в маленькій клініці Бізнес-кейс – це навчальний матеріал, який широко використовують ділові видання світу. В кейсі зображають ситуацію з практики реальної організації та рішення дійових осіб в ній. Кейс не передбачає єдиної «правильної» відповіді. Завдання читача: скласти свою думку про проблему та оцінити рішення дійових осіб. О дного дня до дирекції клініки «Центр гінекології» прии шла пацієнтка зі скаргою на лікаря-гінеколога...»

«Снітинський В. В. Активні форми кисню і антиоксиданти у функціональній активності живих 1. систем / В. В. Снітинський, Г. Л. Антоняк // Вісник аграрної науки. – 2001. – № 9. Спецвипуск. – С. 48–55. Активність супероксиддисмутази та глутатіонпероксидази у різновікових 2. популяціях еритроцитів поросят за умов технологічного стресу / В. В. Снітинський, В. В. Дончак, Р. Я. Іскра, А. Є. Шах // Науково-технічний бюлетень інституту біології тваринництва. – Львів, 2001. – Вип. 1-2. – С. 310–314....»

«ОЧЕРЕТ ЗВИЧАЙНИЙ – ФІТОРЕМЕДІАНТ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У ДРЕНАЖНИХ КАНАВАХ ПОРОДНИХ ВІДВАЛІВ. УДК 581.5: 662.271.4: 582.542.11 ОЧЕРЕТ ЗВИЧАЙНИЙ – ФІТОРЕМЕДІАНТ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У ДРЕНАЖНИХ КАНАВАХ ПОРОДНИХ ВІДВАЛІВ ВУГІЛЬНИХ ШАХТ В. І. Баранов1, І. М. Книш1, І. А. Блайда3, С. П. Ващук1, М. С. Гавриляк2 Львiвськuй нацiональнuй унiверсuтет iмені Івана Франка вул. Грушевського, 4, Львiв 79005, Україна e-таil: bio.lwiw@ukr.net Львівська комерційна академія, вул. Самчука, 9, Львів 79005, Україна Одеський...»

«УДК 631.527.581.143:633.14 СТВОРЕННЯ ЗАКРІПЛЮВАЧІВ СТЕРИЛЬНОСТІ ЖИТА ОЗИМОГО СИСТЕМИ ЦЧС РAMPA-ТИПУ Ф.М. ПАРІЙ, доктор біологічних наук Я.С. РЯБОВОЛ, аспірант Cтворено закріплювачі стерильності жита озимогоЦЧС Р-типу шляхом перенесення rf-генів гібридів на нормальну плазму вітчизняних сортів. Виділено форми, які на 100% закріплюють стерильність. Ключові слова: жито озиме, гібрид, закріплювач стерильності, вихідний матеріал. Жито озиме — важлива хлібна культура. Селекція жита ведетьсяпереважно в...»

«Національний лісотехнічний університет України НАУКОВИЙ ВІСНИК НЛТУ УКРАЇНИ ЛАНДШАФТНА АРХІТЕКТУРА І СУЧАСНІСТЬ Підп. до друку 28.02.13. Формат 6084/16. Папір офсетний. Друк офсетний. Ум. др. арк. 23,25. Ум. фарбо-відб. 23,48. Облік.-вид-арк. 23,37. Тираж 250 прим. Зам. № 30/05/2013 Видавець: Редакційно-видавничий центр НЛТУ України 79057, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 103 Тел.: (032) 240-23-50 E-mail: nauk.visnyk@gmail.com Засновано в 1994 р. Випуск 23.9 Свідоцтво про внесення суб'єкта...»

«Міністерство освіти і науки України Вінницький національний технічний університет ФІЗИЧНІ ОСНОВИ БІОМЕДИЧНОЇ ОПТИКИ Монографія Вінниця ВНТУ УДК [535+681.7]:615.47 ББК 22.34:5 Ф48 Автори: С. В. Павлов, В. П. Кожем’яко, П. Ф. Колісник, Т. І. Козловська, В. П. Думенко Рекомендовано до друку Вченою радою Вінницького національного технічного університету Міністерства освіти і науки України (протокол № 5 від 24 грудня 2009 року). Рецензенти: Л. І. Тимченко, доктор технічних наук, професор; С. М....»

«Экосистемы, их оптимизация и охрана. 2011. Вып. 5. С. 164–172. Геоэкология УДК 504.3.054+911.3:314 (477.81) ЕКОЛОГО-ГЕОГРАФІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕРИТОРІЇ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ Волкова Л. А., Кушнірук Ю. С. Національний університет водного господарства та природокористування, Рівне, kushniruk.y@gmail.com Проведені еколого-географічні дослідження території Рівненської області. Розглядаються шляхи визначення екологічного ризику, що базується на основі еколого-географічного аналізу території. Вивчено...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»