WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:   || 2 |

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV Серія географічна. 2004. Вип. 31. С. 106–113 Ser.Geogr. 2004. №31. Р. 106–113 УДК 911.2:551.4 (477.83) ОСОБЛИВОСТІ ЛАНДШАФТНОЇ СТРУКТУРИ ...»

-- [ Страница 1 ] --

ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV

Серія географічна. 2004. Вип. 31. С. 106–113 Ser.Geogr. 2004. №31. Р. 106–113

УДК 911.2:551.4 (477.83)

ОСОБЛИВОСТІ ЛАНДШАФТНОЇ СТРУКТУРИ ГІРНИЧОПРОМИСЛОВИХ

ГЕОКОМПЛЕКСІВ

Є. Іванов

Львівський національний університет імені Івана Франка,

вул. Дорошенка, 41, м. Львів, 79000 Україна Протягом 1997 – 2003 рр. проведено еколого-ландшафтні дослідження в межах районів розроблення різних корисних копалин Львівської області (Дрогобицького нафтогазо-соляного, Червоноградського кам’яновугільного і Яворівського сірчаного).

Досліджено особливості ландшафтної структури гірничопромислових геокомплексів, сформованих на геологічному фундаменті териконів, кар’єрів, відстійників тощо.

Розроблено наукові засади вивчення та діагностичні ознаки виділення гірничопромислових геокомплексів: місцевостей, стрій, урочищ і фацій.

Ключові слова: гірничопромисловий геокомплекс, ландшафтна структура, ландшафтне знімання.

Необхідність удосконалення методик геоекологічних досліджень у межах гірничопромислових територій України сьогодні не викликає сумніву, оскільки наслідки гірничих розроблень корисних копалин позначаються на екологічному стані природних та антропогенних ландшафтів, які є середовищем життєдіяльності людини. Такі ландшафтні дослідження потребують розроблення або доповнення наукових засад, програми і методичних підходів до їхнього проведення з урахуванням досвіду вивчення проблем гірничодобувних реґіонів. Як першочергове завдання вважаємо огляд питань, що стосуються аналізу особливостей ландшафтної структури гірничопромислових геокомплексів.

Є підстави вважати, що інтенсивний розвиток гірничодобувної промисловості створює необхідні передумови для виникнення специфічних антропогенних геокомплексів – гірничопромислових, складовими яких є відвали, кар’єри, водосховища, відстійники та інші форми, що утворюються при взаємодії техногенних і природних компонентів ландшафту. Ці геокомплекси сформувалися нещодавно, більшість з них й далі активно використовується людиною. Хоч поява і розвиток гірничопромислових геокомплексів спричинені гірничою діяльністю, вони є просторово–територіальними системами, які розвиваються за природними законами.

Людина лише сприяє формуванню їхньої ландшафтної структури.

Гірничопромисловими геокомплексами (ГПГ) називають просторово окреслені динамічні утворення, які поєднують природну і техногенну складові і виникли у результаті господарського (передусім гірничодобувного) використання гірничопромислових територій. Їх доцільно вважати географічними, а не природними територіальними комплексами (ПТК), тому що вони є неповними, в них немає деяких природних компонентів, наприклад, сталого рослинного покриву, ґрунтів тощо.

Головна їхня відмінність від антропогенно трансформов

–  –  –

людиною, полягає у механізмі виникнення [4]. Суть процесу – у знищенні існуючих до втручання людини ПТК шляхом складування або вилучення в їхніх межах значних мас гірських порід, які є основною передумовою ландшафтоутворення. Це призводить до формування на місці корінного ПТК нового – ГПГ, який відрізняється ландшафтною структурою, набором і властивостями геокомпонентів, тіснотою взаємодій і характеризується дуже слабкими вертикальними зв’язками тощо.

Так само, гірничопромисловими геокомплексами є географічні об’єкти, геолого-геоморфологічний фундамент (склад гірських порід і рельєф) яких створений людиною. Однак, для формування ГПГ достатньо й незначних змін у рельєфі, якщо вони ведуть до суттєвої трансформації гідрологічного режиму. Якщо людина змінила лише один з підпорядкованих геокомпонентів (наприклад, рослинність чи ґрунти), формуються антропогенні (гірничопромислові) модифікації ПТК. У результаті гірничих розроблень різних видів корисних копалин виникають невеликі за розмірами антропогенні ландшафтні комплекси, частіше за все рангу фації чи урочища, набагато рідше – місцевості чи ландшафту.

Аналіз геоекологічних проблем у межах гірничопромислових реґіонів ґрунтується на знанні їхньої ландшафтної структури. Картографічною основою під час геоекологічних досліджень у районах розроблень корисних копалин служить ландшафтна карта, складання якої слід вважати головним і першочерговим завданням польового знімання гірничопромислових територій.

Виготовлення ландшафтної карти є складним науковим процесом, який має певну специфіку для гірничодобувних реґіонів. У межах ГПГ проводять (або раніше проводили) широкомасштабні геолого-розвідувальні роботи, під час яких детально вивчено їхню геологічну, гідрогеологічну і геоморфологічну будови, геофізичні і геохімічні властивості геологічного середовища, оцінено загальні запаси корисних копалин тощо. Такі геолого-розвідувальні дослідження служать передумовою для успішного ландшафтного знімання ГПГ. Особлива роль належить аналізу тематичних (геологічних, геоморфологічних, ґрунтових та ін.) карт, матеріалів дистанційного аеро- чи космознімання, який має доповнюватись польовими екологоландшафтними дослідженнями на ключових ділянках.

Об’єктами ландшафтного знімання стають гірничопромислові геокомплекси, що формуються на базі териконів, відвалів, кар’єрів, хвосто- і водосховищ, гідровідвалів та відстійників, а також суміжні антропогенно модифіковані ПТК.

Головні критерії виділення ГПГ збігаються з критеріями розмежування природних ландшафтів. Однак через повну чи часткову відсутність ґрунтово-рослинного покриву, який ще не сформувався, ландшафтна структура ГПГ має певні, властиві лише їй, особливості. Тому першочергове значення надається виявленню геологогеоморфологічних меж, які відіграють вирішальну роль у диференціації антропогенних геокомплексів на морфологічні частини, що характеризуються відмінними гідрокліматичними умовами, процесами ґрунтотворення тощо.

Зважаючи на те, що низка динамічних компонентів ГПГ формується і постійно змінюється, картографування цих геокомплексів необхідно повторювати кожні 5–10 років. Вважаємо за доцільне на початковому етапі формування ГПГ виявляти лише такі чітко сформовані таксономічні одиниці ієрархічної системи, як фація, урочище, стрія і місцевість. У зв’язку із подібністю форм рельєфу териконів, відвалів, кар’єрів чи відслонень до гірських, критерії їхнього діагностування мають багато спільного з критеріями, запропонованими Г.П. Міллером (1974) при ландшафтних дослідженнях гірських і передгірських територій (див. табл.).

108 Є. Іванов Гірничопромислові геокомплекси, сформовані на мезоформах рельєфу, утворених під впливом антропогенного морфогенезу, переважно відповідають ПТК рівня місцевості. Гірничопромисловою місцевостю слід вважати антропогенний геокомплекс, приурочений до будь-якого різнорідного і складного гірничодобувного об’єкта: терикона, кар’єру, хвостосховища, відстійника тощо. Він характеризується особливим типом додатного або від’ємного техногенного рельєфу, який ззовні нагадує гірський, певним варіантом місцевого кліматичного, гідрологічного й гідрохімічного режимів, специфічним набором рослинних угруповань і техноґрунтів.

Основні діагностичні ознаки гірничопромислових геокомплексів

–  –  –

У геологічному відношенні, залежно від технології добування чи перероблення корисних копалин, антропогенні місцевості складаються з окремих частин (відвалів, відслонень, картосховищ, дамб тощо), які мають різний літологічний склад відкладів. Аналогічно до ієрархічної структури гірських ПТК (Миллер, 1974), такі частини необхідно розглядати як антропогенні стрії (див. табл.).

Гірничопромислову стрію визначаємо як антропогенний геокомплекс, який складається із блоку літологічно однорідних урочищ у межах єдиної місцевості.

Найменшими природними територіальними одиницями, які, на нашу думку, слід виявляти при ландшафтному зніманні, є антропогенні фації та урочища. Це пов’язано з несформованістю внутрішньої структури мікро- і мезоформ рельєфу, що є результатом активності природно-антропогенних процесів та відповідно відсутністю можливості глибшої диференціації ландшафтних комплексів.

Гірничопромисловим урочищем вважаємо антропогенний геокомплекс, що займає мезоформу рельєфу на якій формується система ґенетично, динамічно і просторово ОСОБЛИВОСТІ ЛАНДШАФТНОЇ СТРУКТУРИ … 109 пов’язаних фацій. Гірничопромисловою фацією є елементарний антропогенний геокомплекс, приурочений до вже сформованої мікроформи рельєфу, що зберігає однорідність літології гірських порід, мікроклімату, режиму зволоження, умов формування ґрунтового покриву і фітоценозу.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Виділяючи геокомплекси, створені у результаті гірничих розроблень, виникає проблема визначення його рангу. Наприклад, досліджуючи такі гірничодобувні об’єкти, як кар’єри з добування будівельних матеріалів, важко визначити якого вони рангу – місцевості чи урочища. Складність внутрішньої структури і морфометрія геокомплексу відіграють другорядне значення при його рангуванні. Важливішу роль мають літологічні властивості відкладів, їхнє знання необхідне для виділення такої таксономічної одиниці, як гірничопромислова стрія. Саме наявність особливої стрії або набору стрій є головною діагностичною ознакою для визначення гірничопромислової місцевості.

У пізнанні ландшафтної структури ГПГ чільне місце належить питанню їхнього картографування. Однак досвід, який на сьогодні вироблений у ландшафтному зніманні ГПГ, є досить малим і дещо однобічним. Перші роботи з польового знімання різних гірничодобувних об’єктів проведені співробітниками кафедри фізичної географії Воронезького університету на початку 70-х років ХХ ст.

[3, 7, 11] і надалі продовжували впроваджуватися низкою російських та українських фахівців цієї школи (Денисик, 1979; Моторина, Федотов, Ижевская, 1978; Федотов, Денисик, 1980 та ін.).

Створені ландшафтні картосхеми послужили вихідними зразками для розроблення методики ландшафтного знімання ГПГ [12, 13], яка основана на положеннях антропогенного ландшафтознавства. В цій методиці ГПГ розглядають як ландшафтно-техногенні чи ландшафтно-інженерні системи. Водночас вони, на відміну від решти антропогенних ландшафтів, являють собою блокові системи, які складаються з природної і техногенної підсистем.

Подібне трактування гірничодобувних об’єктів як систем із взаємодіючими підсистемами типу „природа–техніка”, трапляється також й у вченні про геотехнічні системи (Природа…, 1978). Методика ландшафтного знімання з позицій геотехнічного підходу розроблена наприкінці 80-х років ХХ ст. [2].

Відмінна від попередніх позицій думка щодо ландшафтного знімання ГПГ сформувалася у вченні про антропогенні модифікації ландшафтів. Методика польового знімання ПТК, згідно з цими позиціями, є розробленою, зокрема, на кафедрі фізичної географії Львівського університету [1, 6, 9]. Набагато гірше становище з методикою ландшафтного знімання ГПГ, тут роботи лише розпочаті [4].

Відповідно до методичних розроблень львівської школи, при ландшафтному зніманні гірничопромислові геокомлекси техногенного походження (відвали, кар’єри, сховища тощо), вважають співрозмірними і порівнюваними із сусідніми антропогенно модифікованими ПТК.

Вважаємо, що використання усіх трьох ландшафтних підходів, зумовлює вибір чи комбінацію завдань конкретного геоекологічного дослідження.

Розглянемо особливості процесу ландшафтотворення і ландшафтної структури ГПГ на прикладі породного терикона шахти „Візейська” (стара назва – № 8 “Великомостівська”), яка розміщена в межах Червоноградського гірничопромислового району Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну.

110 Є. Іванов Ключова ділянка знаходиться в 3 км від м. Cоснівка Львівської області і охоплює терикон площею 0,36 км. Досліджувана ділянка репрезентує характерну для Малого Полісся природну місцевість – слабодреноване межиріччя річок Зах. Буг і Рата, що ускладнене численними озерно-льодовиковими пониженнями з торфовоболотними ґрунтами і торфовищами на малопотужних флювіогляціальних і давньоозерних супісях під бідною лучно-болотною рослинністю (див. рис.).

Ландшафтна структура породного терикона шахти “Візейська” і його околиць Умовні позначення Місцевість: А. Слабодреноване межиріччя з озерно-льодовиковими пониженнями, складене малопотужними флювіогляціальними та давньоозерними супісями з лучно-болотною рослинністю на торфово-болотних і дернових оглеєних супіщаних ґрунтах й торфовищах.

Антропогенно модифіковані урочища: 1) слабоввігнуті поверхні з фрагментами лучної і чагарникової рослинності на торфово-болотних ґрунтах; 2) плоскі поверхні з вільшаниками або вторинними луками на дернових оглеєних супіщаних ґрунтах; 3) замкнуті ввігнуті пониження з болотною рослинністю на торфовищах.

Гірничопромислова місцевість: Б. Антропогенна крутосхило-горбиста система відвалів та передвідвальних поверхонь, складена крейдовими і карбоновими пісковиковоаргілітово-алевролітовими відкладами з фрагментами деревної (вільхово–березово–соснової) та лучної рослинності на несформованій техногенній ґрунтосуміші.

Гірничопромислові стрії: І. Горбисті сильнорозчленовані поверхні і круті схили високих відвалів, складені червоними аргілітами і алевролітами з численними мергелевокрейдовими прошарками та розрідженою деревною (березово–сосновою), чагарниковою і трав’яною рослинністю. ІІ. Рівні і горбисті припідняті горбисті поверхні високих відвалів у поєднанні з дуже крутими ступінчастими схилами,складені чорними вугільними сланцями, сірими пісковиками та прошарками червоних аргілітів, перекриті шаром піску з фрагментами трав’яної рослинності. ІІІ. Рівні і горбисті поверхні низьких відвалів, обмежені дуже крутими схилами, складені чорними вугільними сланцями і рештками вугілля без ознак рослинності. IV. Рівні і хвилясті передвідвальні поверхні, складені чорними та червоними аргілітами і алевролітами з фрагментами трав’яної рослинності. V. Горбисті передвідвальні ОСОБЛИВОСТІ ЛАНДШАФТНОЇ СТРУКТУРИ … 111 поверхні, складені відходами вуглезбагачення і вугіллям без ознак рослинності. VІ. Дуже круті схили відвалів збагачувальної фабрики, складені чорними аргілітами, вугільними сланцями, вугіллям та іншими відходами вуглезбагачення, що перекриті шаром піску без ознак рослинності.

Гірничопромислові урочища, що формуються на: 4) закам’янілих вершинах,

5) закам’янілих крутих схилах; 6) закам’янілих ступінчастих сильноспадистих схилах;

7) закам’янілих плоских поверхнях; 8) пологих схилах; 9) спадистих схилах; 10) сильноспадистих схилах; 11) крутих схилах; 12) дуже крутих схилах; 13) кар’єрних нішах; 14) рівних поверхнях; 15) горбистих поверхнях; 16) спадисто-рівних схилах; 17) дуже крутих ступінчастих схилах.

Межі: 1 – місцевостей; 2 – стрій; 3 – урочищ.



Pages:   || 2 |
 
Похожие работы:

«ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ПЕТРИНА ЛЕСЯ АНАТОЛІЇВНА УДК 796.412 – 055.25 УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ АЕРОБІКОЮ З ДІВЧАТАМИ СТАРШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ 24.00.02 – фізична культура, фізичне виховання різних груп населення АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання та спорту Львів 2014 Дисертацією є рукопис. Роботу виконано у Львівському державному університеті фізичної культури, Міністерство освіти і науки України....»

«Педагогіка і психологія професійної освіти № 3 2012. УДК 377.1:372.832 Василь Онищенко НАУКОВО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО СТВОРЕННЯ ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ “ЛЮДИНА І СУСПІЛЬСТВО” ДЛЯ УЧНІВ ПТНЗ Дослідженню проблеми створення підручників із суспільно-гуманітарних дисциплін для загальноосвітньої школи, зокрема для учнів ПТНЗ, присвячена стаття Р. Арцишевського “Каталізатор духовності (концептуальні засади створення підручників соціально-гуманітарного циклу)” [1, c. 3]. У 2001 р. під його керівництвом...»

«ГРУНТОВА МІКРОБІОЛОГІЯ УДК: 631.466 ГРУНТОВІ ГРИБИ ЯК БІОТИЧНИЙ ЧИННИК ВПЛИВУ НА РОСЛИНИ Копилов Є.П. Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН, вул. Шевченка, 97, м. Чернігів, 14027, Україна E-mail: isgm@ukrpost.ua У статті  представлено сучасні погляди на  роль  ґрунтових  грибів  у  мікробно-рослинній  взаємодії.  З’ясування  взаємовідносин ...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЗАТВЕРДЖУЮ Ректор С.В. Іванов (Підпис) «_» 2013 р ТЕХНОЛОГІЯ ВАКЦИН МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до вивчення дисципліни та виконання контрольної роботи для студентів напряму підготовки 6.051401 «Біотехнологія» денної та заочної форм навчання Всі цитати, цифровий та фактичний СХВАЛЕНО матеріал, бібліографічні відомості на засіданні кафедри перевірені. Написання одиниць біотехнології і мікробіології відповідає стандартам...»

«– Львів : РВВ НЛТУ України. – 2009. – Вип. 7. УДК 504.06; 330.341. О. А. КІЙКО1, М. М. ЯКУБА2, І. Г. ВОЙТОВИЧ3, ANDREAS SHULTE4, UWE KIES5, DAJANA KLEIN КЛАСТЕРНИЙ АНАЛІЗ ЛІСОВОГО КОМПЛЕКСУ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ Вперше в Україні запропоновано використати концепцію кластерного аналізу для дослідження лісового сектора. Розроблено структуру лісового кластеру Карпатського регіону України. Проаналізовано динаміку розвитку основних складників лісового кластеру Карпатського регіону України...»

«ДЕРЖАВНА САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА СЛУЖБА УКРАЇНИ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ із застосування засобу НЕОТАБС з метою дезінфекції та передстерилізаційного очищення Київ 2013 Організація-розробник: ДУ Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМН України. Методичні вказівки призначені для закладів охорони здоров'я та інших організацій, які виконують роботи з дезінфекції. Тиражування цих Методичних указівок дозволяється лише зі згоди ТОВ ФОРМАТ МЕДІА (Україна). II лабораторного, (включаючи...»

«Cучасні проблеми селекції, Збірник наукових Випуск 3 (73) розведення та гігієни тварин праць ВНАУ 2013 УДК 639.3.032 Марценюк В. П., кандидат біологічних наук Гуцол А. В., доктор с.-г. наук Вінницький національний аграрний університет ПОРОДИ ТА ПОРІДНІ ГРУПИ МАЛОЛУСКАТИХ КОРОПІВ Показано, що українські породи коропа створювались колективом авторів під керівництвом Кузьоми О.І. В основу селекційних робіт покладено метод відтворювального схрещування на базі аборигенних стад і дзеркальних...»

«Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия География. Том 24 (63). 2011 г. №1. С.100-108. УДК 551.515.1+551.515.7 ОСОБЛИВОСТІ ЦИКЛОНІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НАД СХІДНОЮ ЄВРОПОЮ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ЗМІН ЦИРКУЛЯЦІЇ АТМОСФЕРИ Нажмудінова О.М. Одеський державний екологічний університет, Одеса, Україна, e-mail: meteo@ogmi.farlep.odessa.ua Проведено дослідження змін траєкторій переміщення циклонів основних видів (південних, пірнаючих і західних) на території європейського...»

«Національна академія наук України Державний природознавчий музей НАУКОВІ ЗАПИСКИ ДЕРЖАВНОГО ПРИРОДОЗНАВЧОГО МУЗЕЮ Випуск Львів 2008 УДК 57+58+59+502.7:069 Наукові записки Державного природознавчого музею. – Львів, 2008. – Вип. 24. – 258 с. 24-й випуск присвячено 90-й річниці Національної академії наук України, яка була заснована у 1918 році. Представлено План дій ICOM (Міжнародної ради музеїв) на 2008-2010 роки. Опубліковано матеріали з музейної справи, екології, ботаніки, зоології, охорони...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ВІСНИК Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна № Серія: ВАЛЕОЛОГІЯ: СУЧАСНІСТЬ І МАЙБУТНЄ «ТЕОРІЯ ТА МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ФІЗИЧНІЙ КУЛЬТУРІ ТА ОСНОВАМ ЗДОРОВ’Я» Випуск 6 Серію започатковано у 2004 році Харків – 2009 Друкується за рішенням Вченої Ради Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, протокол № 10 від 25 вересня 2009 р. «Вісник Харківського національного університету» (серія валеологічна „Валеологія: сучасність і...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»