«ОЦІНКА ВПЛИВУ НА ФЛОРУ І ФАУНУ ВОДНИХ ТА НАВКОЛОВОДНИХ УГРУПОВАНЬ БУДІВНИЦТВА ПРОТИПАВОДКОВОЇ ЄМНОСТІ НА р. БОРЖАВА (ок. с. БЕРЕЗНИКИ, СВАЛЯВСЬКОГО РАЙОНУ, ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ). ...»

See discussions, stats, and author profiles for this publication at: http://www.researchgate.net/publication/276864502

ОЦІНКА ВПЛИВУ НА ФЛОРУ І ФАУНУ ВОДНИХ

ТА НАВКОЛОВОДНИХ УГРУПОВАНЬ

БУДІВНИЦТВА ПРОТИПАВОДКОВОЇ ЄМНОСТІ

НА р. БОРЖАВА (ок. с. БЕРЕЗНИКИ,

СВАЛЯВСЬКОГО РАЙОНУ, ЗАКАРПАТСЬКОЇ

ОБЛАСТІ)....

TECHNICAL REPORT · APRIL 2007

DOI: 10.13140/RG.2.1.1544.0805

DOWNLOADS VIEWS

7 AUTHORS, INCLUDING:

Andrey Kovalchuk Natalia Kovalchuk Uzhhorod National University Uzhhorod National University 165 PUBLICATIONS 34 CITATIONS 49 PUBLICATIONS 8 CITATIONS

SEE PROFILE SEE PROFILE

Volodimir Pliashechnik Uzhhorod National University 16 PUBLICATIONS 0 CITATIONS SEE PROFILE Available from: Andrey Kovalchuk Retrieved on: 02 August 2015 УДК 504. 453 № держреєстрації 0106У012658 Інв. № Міністерство освіти і науки України Ужгородський національний університет (УжНу) 88000, м. Ужгород, вул. Підгірна, 46, тел. (03122)3-33-41, факс: 3-61-36

ЗАТВЕРДЖУЮ

Ректор УжНУ д. і. н., професор М. М. Вегеш 20 грудня 2006 р.

ЗВІТ

ПРО НАУКОВО-ДОСЛІДНУ РОБОТУ ОЦІНКА ВПЛИВУ НА ФЛОРУ І

ФАУНУ ВОДНИХ ТА НАВКОЛОВОДНИХ УГРУПУВАНЬ

БУДІВНИЦТВА ПРОТИПАВОДКОВОЇ ЄМНОСТІ НА р. БОРЖАВА (ок.

с. БЕРЕЗНИКИ, СВАЛЯВСЬКОГО РАЙОНУ, ЗАКАРПАТСЬКОЇ

ОБЛАСТІ) (заключний) Проректор з наукової роботи, д. ф-м. н., проф. І. П. Студеняк Начальник НДЧ УжНУ к. ф-м. н., доц. М. Ю. Баран Декан біологічного факультету д. б. н., проф. В. І. Ніколайчук Керівник НДР д. б. н., проф. А. А. Ковальчук Результати роботи розглянуто Вченою радою біологічного факультету УжНУ Протокол № 9 від 12 березня 2007 року

СПИСОК АВТОРІВ

Керівник НДР, провідний науковий співробі

–  –  –

РЕФЕРАТ

Звіт по НДР: 28с., 4 рис., 3 табл., додатки Об’єкт дослідження Популяції водних та навколоводних організмів у верхів’ях р.Боржава Мета і завдання розробки Мета науково-дослідної роботи: “Оцінити можливі наслідки побудови протипаводкової ємності у межах створу №16 на водні та навколоводні екосистеми р. Боржава”.

Для виконання мети були поставлені наступні завдання:

1. Оцінка видового складу індикаторних груп гідробіонтів на ділянці будівництва, а також вище на нижче створу. Завдання включає наступні пункти:

1.1.оцінка видового складу зоопланктону;

1.2.оцінка видового складу мікрозообентосу та мікрозооперифітону;

1.3.оцінка видового складу протистопланктону, протистобентосу та протистоперифітону;

1.4.оцінка видового складу амфібій та рептилій в зоні будівництва;

1.5.оцінка ентомофауни в зоні будівництва;

1.6.оцінка видового складу навколоводної рослинності;

1.7.характеристика раритетних видів та угруповань, особливо реліктових та ендемічних.

2. Оцінка кількісного розвитку та структурних параметрів угруповань планктону та бентосу.

3. Постановка експериментів із загальної продукції та деструкції органічної речовини (для визначення енергетичного балансу та прогнозу ймовірного впливу будівництва).

4. Характеристика рослинності в екотонній (контурній навколоводній зоні) р.

Боржава на створі № 16).

5. Прогноз змін в екосистемах бентосу, планктону та перифітону та навколоводних контурних екосистемах.

ЗМІСТ

РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНОГО СТАНУ ДОСЛІДЖУВАНИХ

КОМПОНЕНТІВ І ОБ'ЄКТІВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА, НА ЯКІ

ВПЛИВАТИМЕ БУДІВНИЦТВО ПРОТИПАВОДКОВОЇ ЄМНОСТІ. 5

РОЗДІЛ 2. ПЕРЕЛІК ВПЛИВІВ РОЗДІЛ 3. ОЦІНКА ВПЛИВІВ В ПЕРІОД БУДІВНИЦТВА ТА

ЕКСПЛУАТАЦІЇ В КІЛЬКІСНИХ ПОКАЗНИКАХ З ЗДІЙСНЕННЯМ

ЕКОНОМІЧНОЇ ОЦІНКИ ТА ЗАХОДИ ПО ЗАПОБІГАННЮ (ОБМЕЖЕННЮ)

ЧИ КОМПЕНСАЦІЇ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ (З ВИЗНАЧЕННЯМ

РОЗМІРІВ НЕОБХІДНОЇ ГРОШОВОЇ КОМПЕНСАЦІЇ) 20 РОЗДІЛ 4. ЗАЯВА ПРО ЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ 24

ДОДАТКИ

ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНОГО СТАНУ ДОСЛІДЖУВАНИХ

КОМПОНЕНТІВ І ОБ'ЄКТІВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА, НА

ЯКІ ВПЛИВАТИМЕ БУДІВНИЦТВО ПРОТИПАВОДКОВОЇ ЄМНОСТІ.

Серед питань, котрі необхідно було вирішити робочою групою для достатньої характеристики життєвих форм гідробіонтів та населення контурних (екотонних) біотопів – тобто біотопів, що безпосередньо прилягають до русла р.Боржава у зоні спорудження, були:

1. Вивчення видового складу вищої водної та навколоводної (екотонної) рослинності.

2. Вивчення видового складу та структури донних (бентос) та перифітонних (оброст) угруповань гідробіонтів, а також нектону (активно плаваючі форми). Досліджували:

Інфузорій Корененіжок (раковинних амеб) Черевовійчастих червів (гастротріх) Коловерток Тихохідок (тардіград) Ракоподібних різних груп Комах Молюсків Риб Інші групи бентосу враховувалися лише кількісно, оскільки фахівців з їх визначення у Закарпатті (а для деяких таксономічних груп і в Україні) немає.

Також не було необхідності вивчати населення товщі води, тобто планктон, оскільки цей компонент представлений у водоймах подібного типу лише сиртоном (бентостоком) і складається з нетипових переважно вимитих при паводках з ґрунту організмів.

3. Вивчення видового складу та структури контурних угруповань безхребетних та амфібіонтних хребетних:

–  –  –

У перифітоні Вивчення видового складу вищої водної та навколоводної (екотонної) рослинності.

Долина р. Боржава вище с. Березники значно звужується, її ширина тут не перевищує кількасот метрів. Гірські схили, що обох боків, загалом, досить полого спускаються в долину, вкриті буковим лісом. Ріка Боржава протікає тут по лівому краю долини і лісовий масив по схилу, часом, впритул підходить до лівого берегу ріки. Поздовж долини прокладено дорогу яку пересікають кілька потічків, що впадають у ріку. Рівнинна частина (дно) долини, за винятком поодиноких дерев та прируслових ділянок позбавлені деревної рослинності. Ця територія є добре освоєною та досить інтенсивно використовується для господарських потреб. В минулому долина була в значній мірі заболоченою або ж підмоченою, про що свідчать присутність поодиноких дерев вільхи клейкою та залишки характерної для мочарів рослинності. Підмочені ділянки існують і зараз, особливо на протилежному від ріки боці долини, під правим схилом, де вода при розливах та паводках робить вимоїни, як це спостерігається і в міждамбовому просторі річок низовини, зокрема, в пониззі р. Латориця.

Зниженню рівня ґрунтових вод та зменшенню підмочування послуговують дренажні канали, що використовуються для відведення води.

За складом природних рослинних угруповань, хоча і, в значній мірі, трансформованих та за характером господарського використання можна виділити кілька рослинних комплексів або типів біотопів.

АГРОУГІДДЯ. Найвищий рівень освоєння в долині та, відповідно, трансформації мають ділянки, що використовуються під ріллю. Їх площа.

загалом, є незначною, вони займають вирівняні, дещо підвищені для зменшення підмочування місцини за дорогою з кращими, сформованими річковими наносами, ґрунтами. Серед вирощуваних культур чільне місце займають картопля, квасоля (боби). Враховуючи переважання найбільших паводків на Закарпатті в ранньовесняний або в пізньоосінній періоди, коли культури ще не посаджені чи вже зібрані, тимчасове заливання при вловлюванні надлишкової води не буде мати на таких ділянках значний негативний вплив. Навпаки, при повільних розливах ділянки будуть підживлюватись намулистими річковими наносами, що сприятиме підвищенню родючості ґрунтів.

НАПІВПРИРОДНІ ЛУКИ. Переважаючі площі в долині займають напівприродні луки, що використовуються як сінокоси та під випасання. Луки, зайняті під сінокоси – вторинного походження. Це типові, хоча й зі суттєво збідненим видовим складом мезофільні злаково-різнотравні, одно-, або, частіше, двоукісні луки, на яких нерегулярно також проводиться випасання.

Купить саженцы и черенки винограда Более 140 сортов столового винограда.

Такий тип лук широко розповсюджений на Закарпатті вздовж гірських долин, на невеликих схилах та попри гірські потоки. Характерною їх особливістю є рудералізаційні процеси, розвиток яких залежить від інтенсивності використання, особливо, при випасанні. В нашому випадку спостерігається помірність рудералізації, та її мозаїчність на різних ділянках сінокосів. У той же час місцини, де проводиться регулярний випас, особливо луки поблизу ріки зазнали значної трансформації – збіднення видового складу, спрощення ценозів та значну рудералізацію.

ВОЛОГІ ЛУКИ ПІДМОЧЕНИХ ДЕПРЕСІЙ. Окремий тип лук (або біотоп) виявлений на підмочених пониженнях та в депресіях, з постійно високою вологістю та частим застоєм води. За таких умов тут формуються низькорослі, маловидові трав’янисті угруповання з домінуванням окремих видів злаків (Alopecurus geniculatus, Agrostis canina), жовтецю повзучого (Ranunculus repens), перстачу гусячого (Potentilla anserina) та, особливо, ситнику розлогого (Juncus effusus), розрослі куртини якого фізіогномічно визначають тут цей тип лук. Ділянки саме цих лук є залишками рослинності колишніх мочарів.

Використовуються зрідка під сінокоси та, частіше, під випасання, інтенсивність якого веде до трансформації цих лук та її рудералізації, особливо при зменшенні вологи та тривалому пересиханні.

Для обох типів лук нетривале заливання чи підмочування не принесе скільки-небудь негативних наслідків (особливо для другого), враховуючи мезофільний характер їх рослинних угруповань. З іншого боку, як і в попередньому випадку, в разі затоплювання відбуватиметься регулярне підживлення багатими на намул паводковими водами, що зможе суттєво підвищити продуктивність лук, особливо, сінокосів. Немаловажним є поступове випадання окремих, особливо ксеро-мезофільних рудеральних видів, що значно погіршують якість пасовищ.

ЗАПЛАВНІ ПРИРУСЛОВІ ЛІСИ. Характерні біотопи виявлені в прирусловій частині долини. Неширокою смугою вздовж ріки тут тягнеться пояс розріджених ясеново-вільхових з вільхи клейкої (Alnus glutinosa) та ясену звичайного (Fraxinus exelsior) та вербових перелісків. Сьогодні, такі деревні угруповання збереглися лише у вигляді фрагментів, часом лише по краю берегів над самою водою. Місцями, по схилу до самого урізу води доходить бук. Спорадично, або й нерідко трапляються явір, граб (Carpinus betulus), ліщина (Corylus avellana). В трав’яному покриві значну частку складають високорослі види (гадючник оголений – Filipendula denudata, крем’яник гарний

– Telekia speciosa), зарості ожини (Rubus caesius), папороті-орляку (Pteridium Цей біотоп, внаслідок перевипасання, є в значній мірі aquilinum).

трансформованим. Високорослі трав’янисті види збереглись, переважно, серед чагарників та заростей ожини. Біотоп представляє значну цінність оскільки за Natura 2000 (європейська екомержа) входить до числа пріоритетних. Важко переоцінити важливішу берегоутримуючу роль цього біотопу, особливо при регулярних паводках. Періодичне затоплювання є однією з необхідних умов існування угруповань цього біотопу. Тому тимчасове заливання ділянок, навпаки, матиме позитивний вплив та сприятиме відновленню первісного природного стану біотопу.